Україна посідає друге місце серед країн Східної Європи за кількістю компаній у сфері штучного інтелекту, однак має нижчий рівень фінансування у ШІ.
Протягом 2020−2024 років в Україні засновано 34 нові ШІ-компанії. За їх загальною кількістю Україна посідає друге місце серед країн Східної Європи. Про це йдеться у Аналізі секторального напряму та первинному баченні розвитку сфери ШІ, підготованому Міністерством цифрової трансформації у межах Стратегії розвитку інновацій України WINWIN.
У Аналізі вказано, що розмір ШІ-ринку в Україні виріс з $157,7 млн у 2020 році до $419,4 млн у 2025-му. До 2030 року ця цифру за прогнозами зросте до майже $1,42 млрд.
«У 2023 році фінансування українських стартапів, які спеціалізуються на ШІ, зросло на 35% порівняно з 2022 роком», — зазначили у Мінцифрі.
Основним джерелом інвестицій у ШІ-індустрію були й залишаються венчурні фонди. Однак Україна посідає останнє місце серед країн Центральної та Східної Європи за кількістю залучених інвестицій протягом останніх трьох років, причинами чого є повномасштабне вторгнення та реєстрація українських компаній у США та країнах Європи,
констатували у міністерстві.
Там також виділили сильні та слабкі сторони України для розвитку штучного інтелекту.
Сильні сторони:
— дедалі більша кількість розробників (зростання у п’ять разів за останні 10 років);
— розвинена екосистема ШІ-досліджень (понад 30 лабораторій);
— популяризація навчання із ШІ (понад 40 університетів пропонують понад 100 освітніх програм у цій сфері);
— доступність відкритих даних (рівень відкритості - 97%);
— підтримка ШІ з боку держави;
— розвиток ШІ в озброєнні.
Слабкі сторони:
— закритість даних у певних галузях (аграрна, медична, військова);
— зміна пріоритетів державного фінансування через повномасштабне вторгнення в РФ;
— недостатнє венчурне фінансування (через слабке регуляторне середовище для захисту венчурних інвесторів та економічну нестабільність);
— брак ШІ-інфраструктури (брак потужних серверів та датацентрів, інфраструктури для тестування);
— низький рівень співпраці між університетами, бізнесом та державою, а також між різними галузями економіки;
— недостатнє правове регулювання ШІ, відсутність регуляторної бази, яка б визначала сертифікацію рішень, норми етичного використання та створення недискримінаційних алгоритмів, що може ускладнювати вихід українських розробок на європейський ринок.
Раніше повідомлялося, що ШІ проаналізував найгостріші проблеми українського бізнесу
