Міністерство аграрної політики та продовольства України розробило концепцію створення національної системи сільськогосподарських знань та інновацій (AKIS). Її представив сьогодні глава Мінагрополітики Віталій Коваль, інформує Комерсант український
За словами посадовця, AKIS – це ключовий рушій інновацій в агросекторі ЄС, і міністерство впроваджує його в Україні.
Які складові національної системи агрознань та інновацій
Згідно з концепцією, у центрі уваги – фермер. Саме під його запит працюватиме система: від доступу до актуальної аграрної інформації до впровадження інновацій.
Важливим є об’єднання в єдину мережу фермерів, дорадників, науковців, викладачів, бізнес і громадські організації: усі, хто створює і поширює знання, працюватимуть на спільний результат.
Передбачається створення 8 регіональних AKIS-хабів, які будуть працювати, як локальні центри доступу до знань, інновацій, навчання й консультацій.
І нарешті, українські фермери отримають доступ до європейської системи знань і зможуть користуватися найкращими практиками, технологіями й досвідом країн ЄС.
Каталізаторами інновацій стануть українські університети
Міністерство освіти і науки України спільно з Фондом розвитку інновацій оголосили про створення мережі стартап-шкіл – інкубаторів – акселераторів.
Ця мережа має стати ключовим інструментом розвитку національної інноваційної екосистеми.
Стартап-школи надаватимуть інноваторам експертну й менторську підтримку, доступ до сучасної інфраструктури, інструменти для залучення фінансування, практичні можливості для розвитку бізнес-навичок.
До мережі вже приєдналися Державний університет «Київський авіаційний інститут», Український католицький університет, Київська школа економіки і ще 20 закладів.
Університети й наукові установи, зацікавлені в розвитку інноваційної інфраструктури, можуть заповнити анкету за посиланням.
В Україні існує навіть посада «відповідального за інновації»
Україна стала однією з перших країн у світі, яка запровадила посаду CDTO (англ. Chief Digital Transformation Officer), тобто керівника з цифрової трансформації.
Станом на квітень 2025 року в країні працював 61 CDTO: 17 – у міністерствах, 29 – у центральних органах виконавчої влади, 15 – в обласних військових адміністраціях.
Уряд недавно розширив повноваження CDTO і тепер вони відповідають не лише за цифрову трансформацію, а й за розвиток інновацій.
«Затвердження Стратегії цифрового розвитку інновацій до 2030 року дало старт новому етапу – CDTO стали не лише драйверами цифрової трансформації, а й стратегічними лідерами інновацій», – пояснила Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції.
CDTO координуватимуть інноваційні проєкти, розвиватимуть екосистему новацій у державі, співпрацюватимуть з бізнесом, науковими установами та освітою, щоб разом упроваджувати нові технології.
Нові повноваження CDTO охоплюватимуть:
– технологічне оновлення оборонного сектору,
– цифрову медицину, фармацевтику, медичне обладнання,
– альтернативну енергетику й енергоефективність,
– аграрні технології,
– високотехнологічний транспорт, авіа- й суднобудування,
– екологічні інновації,
– виробництво нових матеріалів, нанотехнології,
– робототехніку, IT і ШІ.
Такий підхід, як вважають у Мінцифри, допоможе державі бути гнучкою, ефективною і готовою до викликів майбутнього.
Запис Драйвери інновацій: як в Україні створюють інноваційні екосистеми спершу з'явиться на Комерсант Український.
