Через комуністичні репресії в українській мові багато слів стали "застарілими" чи несправедливо забутими, оскільки їх цілеспрямовано витісняли. А деякі слова були буквально заборонені та знищені радянською владою, бо занадто сильно відображали національну ментальність, мислення, образність.
Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповіла дипломована філологиня, викладачка української мови, фольклористка та популяризаторка рідної мови Марія Словолюб Вона пояснила, які питомо українські слова було піддано лінгвоциду та мовним репресіям.
Читайте більше у публікації: ""Реченець" замість "дедлайну": філологиня про те, як русифікація знищила десятки українських слів і чим заміняти англіцизми"
Вона навела декілька особливо близьких їй прикладів:
— Одне з моїх улюблених — прозірка — український відповідник до слова слайд Або осоння — місце, куди падає сонце. Чудове слово — світле й дуже візуальне. Є й бігунець — щось на кшталт бігунка, курсора
Але найулюбленіше — реченець Це слово може замінити англійське дедлайн Наше, на мій погляд, глибше. Бо якщо розібратись в етимології: "реч" — від "ректи",
тобто називати а "-енець" — це кінець. Отже, реченець — це названий кінець тобто визначена межа, встановлений термін, — каже філологиня.
Вона пояснила, що радянська влада дуже добре розуміла значення мови, саме тому її забороняли, і саме тому українські автентичні слова репресували.
— Наприклад, у побутовій лексиці замість "овочі й фрукти" колись казали городина і садовина Це неабияк колоритно звучить. Також мені подобається слово ланіти — щоки, знову ж таки маловідоме, але невимовно виразне. Такі слова мають колорит, ритм, інтонацію, яка є питомою для української мови.
Тому я б не казала, що ми повинні повертати певні слова. Але точно варто досліджувати — і виводити на світ ті, які, можливо, варті другого життя. Починаючи хоча б із реченця, прозірки, осоння — вони можуть спокійно жити поруч із сучасними термінами, збагачуючи наше мовлення, — підсумувала Марія Словолюб.
Нагадаємо, раніше вона пояснила "Телеграфу", як можна замінити скорочення "ок".
