З 15 липня в Китаї стартує масштабний цифровий експеримент, який може радикально змінити ландшафт Інтернету в країні та вплинути на розвиток штучного інтелекту. Влада запускає так звані «цифрові посвідчення особи» — нову форму онлайн-ідентифікації, яка повністю контролюється державою, пишеThe Economist.
Ця ініціатива означає переломний момент: контроль над онлайн-верифікацією користувачів більше не буде в руках приватних компаній. Натомість весь масив цифрової інформації — від даних про вхід на сайти до історії відвідувань та активності — зосередиться у держави, точніше, в руках поліції.
Як працюватиме нова система
Для отримання цифрового ID громадянин повинен завантажити у спеціальний додаток скан особи та інші персональні дані, передаючи їх безпосередньо до поліції. Після реєстрації він зможе використовувати цифровий ID для авторизації на сайтах, у додатках та інших інтернет-сервісах без передачі своїх даних самим компаніям. Замість імені та прізвища платформа побачить лише набір букв та цифр.
Пілотна версія вже діє з минулого року: за офіційними даними, її випробували близько 6 мільйонів користувачів.
Поки що участь добровільна, але, як підкреслює The Economist, влада та держЗМІ все активніше підштовхують громадян до реєстрації, апелюючи до «інформаційної безпеки». Очевидно, наступним кроком може стати обов’язкова реєстрація для всіх 1,1 мільярда інтернет-користувачів країни.
Держава зміцнює цифровий контроль
Досі китайська модель онлайн-контролю ґрунтувалася на поєднанні державного нагляду та делегування відповідальності приватним компаніям. Відомий «великий китайський фаєрвол» блокує сотні тисяч закордонних сайтів та соцмереж — від Google до The New York Times. Однак доступ до китайських платформ був можливий тільки після проходження верифікації по справжньому імені: Weibo, аналог X (Twitter) та інші великі сервіси зобов’язані ідентифікувати кожного користувача.
Тепер механізм буде побудований інакше: приватні фірми більше не зберігатимуть інформацію про користувачів — це стане винятковою прерогативою поліції. Компанії, як і раніше, зможуть блокувати пости та скаржитися на «порушників», але дізнатися, хто саме стоїть за тим чи іншим акаунтом, зможуть лише державні органи.
Це посилює централізований контроль. The Economist зауважує, що дивно, чому Пекін не запустив подібну систему раніше, адже багато країн уже використовують цифрові посвідчення — щоправда, вони обмежені функціями доступу до держпослуг та не керуються правоохоронними структурами. Індія, наприклад, розпочала масштабну цифрову програму Aadhaar ще 2009 року.
Ціль — захист чи тотальний нагляд?
Офіційна мотивація проста: захистити громадян від шахраїв та витоків персональних даних. Китайські користувачі регулярно стикаються з телефонним спамом та крадіжкою інформації, яка потрапляє до рук телеком-аферистів. На думку проурядового журналіста, «держава наче подарувала нам бронежилет для захисту особистих даних».
Проте критики вважають, що нова система лише посилить спостереження. Завдяки цифровому ID влада зможе формувати повні списки відвідуваних кожною людиною сайтів і додатків — швидше та ефективніше, ніж раніше. The Economist нагадує, що подібна перспектива вже викликала обурення в Мережі: професор Цинхуаського університету Лао Дун’янь назвала проект «обманом» у своєму пості на Weibo,
але його швидко видалили, а акаунт тимчасово заблокували.
Велика цифрова стратегія: ШІ, економіка та контроль
У довгостроковій перспективі запуск цифрових ID вписується масштабний план централізації даних. Для китайської влади персональна інформація не просто об’єкт регулювання, а стратегічний ресурс. Вона може бути використана для забезпечення національної безпеки (наприклад, захисту від зовнішнього втручання та кібератак), а також для навчання штучного інтелекту.
“Дані – це виробничий фактор поряд з працею, капіталом і землею”, – стверджують державні економісти. Пекін хоче уникнути ситуації, при якій великі платформи, такі як Alibaba або Tencent, монополізують дані користувача. Натомість влада планує створити загальнонаціональні біржі даних, де інформація обмінюватиметься між державними структурами, держкорпораціями та приватними компаніями. У Шеньчжені вже працює платформа, на якій, наприклад, можна придбати статистику споживання електроенергії. У червні Держрада КНР схвалила правила, що перешкоджають замиканню даних в окремих відомствах.
Кому це вигідно?
The Economist вказує,
що нова система може ущемити інтереси приватних інтернет-компаній — вони втратять доступ до цінних даних користувача. Проте фондовий ринок поки що ніяк не відреагував. Можливо, тому що аналогічні кроки вже робилися раніше: 2021 року уряд зобов’язав Ant Group (підрозділ Alibaba) передати дані про споживчі кредити до Центрального банку. У тому ж році Didi Global було оштрафовано на 8 млрд. юанів за «загрозу нацбезпеці» через збирання та обробку користувальницької інформації.
Централізація потоків даних може стати ключовим козирем Китаю у перегонах щодо штучного інтелекту. Незважаючи на заборону на купівлю найпередовіших американських чіпів, китайські компанії роблять ставку на якість та обсяг інформації. На думку інвестора Лі Кай-фу, саме тут Пекін має шанс на прорив. Один із прикладів — технології розпізнавання особи, які досягли світового рівня завдяки мільйонам камер спостереження у китайських містах.
Проблема довіри: чи зможе влада захистити дані?
Але наскільки держава здатна гарантувати безпеку цих масивів даних? Історія знає приклади протилежного. 2022 року хакери вкрали мільярд записів із баз даних шанхайської поліції — вони виявилися незахищеними.
Як зазначає The Economist, ця подія могла підірвати довіру населення до нових проектів. Проте великі технологічні компанії швидко «вичистили» з Інтернету всі згадки про скандал.
Китай стоїть на порозі масштабної цифрової трансформації, де держава претендує на роль головного оператора як Інтернету, так й даних як економічного ресурсу. На думку The Economist, цей крок може посилити як внутрішню безпеку, так і посилити контроль над суспільством, створивши нову модель цифрового авторитаризму — вже не через компанії, а безпосередньо через поліцейську систему. Питання, чи готові користувачі, і сам ринок, до таких змін.
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» у соцмережі Х, наш канал в Telegram. Також, у нас з’явився канал у Viber Разом до Перемоги!
