Міністерство оборони України заявило, що застосунок «Резерв+» не відстежує місцеперебування користувачів та не збирає приховані цифрові дані. Поширення такої інформації в міністерстві назвали спробою дискредитації цифрових державних сервісів.
Останніми днями в мережі активно поширюються повідомлення про начебто збір персональних даних через застосунок «Резерв+». Зокрема, йдеться про використання геолокації, доступ до мікрофону чи приховані трекери. У Міністерстві оборони наголосили — ці твердження не відповідають дійсності.
«Це — дезінформація, спрямована на підрив довіри до процесів цифровізації та мобілізаційної кампанії в Україні», — йдеться в заяві Міноборони.
Що насправді збирає застосунок
За офіційними даними, «Резерв+» має доступ лише до камери смартфона (для сканування QR-кодів) та сповіщень. Функції визначення геолокації чи встановлення прихованого контролю за переміщенням не реалізовані.
У міністерстві додали, що жоден із скриншотів або фрагментів коду, опублікованих у соцмережах, не є доказом подібних звинувачень. Зокрема, згаданий фрагмент Java-коду є типовим і не має жодного стосунку до «Резерв+».
Також застосунок не використовує рекламні модулі InMobi, про які йшлося в деяких дописах.
Звідки беруться дані користувача
Застосунок працює виключно з інформацією, яку користувач самостійно надає через систему BankID. Окрім того, використовується частина даних із реєстру «Оберіг». Усі процеси відповідають чинному законодавству у сфері технічного захисту інформації та інформаційної безпеки.
Як працює «Резерв+»
Щоб скористатися сервісом, потрібно:
- Завантажити застосунок з App Store або Google Play;
- Авторизуватися через банк і ввести персональні дані;
- Дочекатися завантаження даних з реєстру (приблизно 20–30 хвилин).
- особисті дані (ПІБ, дата народження);
- облікова категорія;
- військове звання та спеціальність;
- наявність відстрочки чи бронювання;
- дані про військову медичну комісію;
- статус перебування в розшуку;
- дані про ТЦК, де особа перебуває на обліку.
