Як зазначають автори портала New Atlas, які ознайомилися з даною розробкою, безпілотний літальний апарат, а саме так кваліфікують свій виріб, зовнішньо схожий на дирижабль, інженери з фірми Sceye, штаб-квартира якої розташована в Розуеллі, штат Нью-Мексико, може запропонувати альтернативу всім відомим нині засобам роздачі бездротового сигналу мережі Інтернет, передає АрміяInform.
Ідея створення даного проєкта базується на попередніх екологічних розробках фундатора старт-апа Sceye Міккеля Вестергаарда Франдсена. Офіційний сайт компанії інформує, що Sceye HAPS (High-Altitude Platform Station, «Висотна платформна станція», – українською) є безекіпажним літальним апаратом довжиною 65 метрів, наповненого гелієм.
Перший варіант дирижабля HAPS злетів у повітря в 2021 році. Зовнішня оболонка апарата здебільшого складається із сонячних батарей на основі селеніду та арсеніду галію. Купол дирижабля наповнений гелієм, призначений для робіт на висотах 18-19 км, де вплив вітру мінімальний.
Безекіпажна висотна повітряна платформа Sceye HAPS. Фото: Sceye Official
За задумом творців Sceye HAPS це буде мобільна платформа,
здатна зависати в потрібній точці за заданими GPS-координатами і працювати там автономно місяцями безперервно. Живлення всіх бортових систем літального апарату здійснюється від сонячних елементів, які інтегровані у його оболонку із срібної фольги.
У середині серпня минулого року безпілотник, який експерти ще називають «літаючим Wi-Fi роутером» встановив нове досягнення, що підтверджує перспективи його концепції. Літальний апарат стартував о 7:36 15 серпня з аеродрому в Нью-Мексико, піднявся на висоту 18593 м і приземлився наступного дня о 12:21.
Усі маневри протягом доби здійснювалися за рахунок енергії, накопиченої сонячними панелями дирижабля, що доводить можливість його автономної роботи. Оригінальність проєкта полягає ще й у тому, що він займає «повітряну нішу», яка є недоступною для більшості літальних апаратів, але й знаходиться нижче за орбіти космічних супутників.
Схема розташування літальних апаратів на різних висотах від земної поверхні. Інфографіка Sceye
Як передбачається, між інтервалами обслуговування цей літальний апарат може перебувати у повітрі протягом досить тривалого часу,
аж до кількох місяців. У цей час він виконуватиме такі завдання, як надання широкосмугового інтернету та моніторингу ситуації на відкритих територіях.
Під час тестових польотів інженерам вдалося отримати відмінний результат у плані підтримки віддаленого з'єднання та передачі даних шляхом 4G LTE Open RAN на смартфон на землі. При цьому відстань дії широкосмугового інтернет-зв'язку виявилася рекордною і склала понад 140 км. До цього часу передача інтернет-з'єднання протоколу LTE була можлива в межах не більше 100 км.
На дирижабль можна встановити різне обладнання, призначене для роботи на стратосферних висотах. Наприклад, в одному з експериментів на літальному апараті були розміщені активні антенні грати.
Безекіпажна висотна повітряна платформа Sceye HAPS. Фото: Sceye Official
Загалом літаючий «Wi-Fi роутер» Sceye HAPS здійснив понад 20 випробувальних місій. Як повідомляють у компанії, цю «сонячну» мобільну платформу вже 2025 року планують вивести у повноцінну експлуатацію.
Незважаючи на незвичність рішення Sceye HAPS, швидше за все, не стане винятковим продуктом на ринку, є в нього і конкуренти. Наприклад, такі компанії, як Thales Alenia Space та Lockheed Martin, які домінують на ринку оборонних розробок, також ведуть роботи над аналогічними платформами власного виробництва.
https://www.youtube.com/watch?v=DkuL3RfkA7U
Тестовий політ безпілотної повітряної платформи Sceye HAPS. Відео: Sceye Official
