У Польщі Україну визнали найцифровізованішою країною у світі, звернувши увагу на стрімкий розвиток електронних державних послуг, попри воєнні дії та економічні виклики. Особливої уваги заслуговує мобільний застосунок «Дія», який нині об’єднує 40 державних послуг і 30 цифрових документів. Його користувацька база перевищила 22 мільйони громадян. Створення «Дії» розпочалося у 2019 році з цифровізації водійських посвідчень. Платформа набула широкого поширення під час пандемії COVID-19, коли було запроваджено електронні сертифікати вакцинації. Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, розвиток застосунку не припинився — навпаки, держава активізувала впровадження нових послуг, пов’язаних з військовими реаліями, зокрема можливість подати заяву на компенсацію за зруйноване майно або повідомити про пересування ворожих військ. Експерти пояснюють успіх «Дії» системною підготовкою до цифровізації, яка почалася задовго до війни. Україна, як і Естонія, впровадила систему обміну даними між державними структурами, що дозволило спростити розробку нових послуг.
Замість повторного введення персональної інформації, громадяни можуть надати дозвіл на використання вже наявних даних, що значно зменшує адміністративне навантаження. Окрему роль у цифровій трансформації відіграє потужний ІТ-сектор. В Україні працює близько 300 тисяч програмістів, які мають досвід реалізації складних проєктів на міжнародному рівні. Розробка застосунку «Дія» коштувала у 5–10 разів дешевше, ніж аналогічний проєкт у Західній Європі, що зробило цей процес ефективним та економічно доцільним. У перспективі Україна планує інтеграцію штучного інтелекту у державні сервіси. За словами заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, такі технології дозволять зробити навігацію в «Дії» ще зручнішою. Попри позитивні прогнози, фахівці застерігають щодо важливості якісного навчання алгоритмів і необхідності забезпечення стабільної цифрової інфраструктури.
