Одним із найсильніших художніх втілень цієї нової реальності став епізод "Metalhead" ("Металіст") з відомого технологічно-футуристичного серіалу "Чорне дзеркало". У ньому жінка намагається врятуватись у постапокаліптичному світі, де на людей полюють автономні роботи-вбивці, що працюють під управлінням простого алгоритму, суть якого можна описати двома словами: "виявити й знищити". Серія знята у чорно-білому стилі, аби підкреслити весь жах героїні, яка не може здолати машину, що не знає ні жалю, ні страху. "Чорне дзеркало" пропонує футуристичний погляд на технологічний світ. Ця серія, знята у 2017 році, це художнє бачення далекого, на погляд авторів, майбутнього – про світ, в якому рішення про знищення цілі прийматимуть не люди, а алгоритми та комп’ютерний код. Попри всю нереалістичність історії "Metalhead", така ситуація не є справою далекого майбутнього. Уже сьогодні в Україні існують приклади застосування штучного інтелекту на полі бою. ШІ допомагає виявляти ворога, захищати міста і навіть передбачати удари супротивника. У війні, яка точиться в Україні,
ШІ став справжнім воїном, помічником, який допомагає людям вирішувати їхні задачі. "Павутина" та роботи "Третьої штурмової": як ШІ використовують українські військові Операція "Павутина", проведена українськими спецслужбами у червні 2025 року, стала одним із найяскравіших прикладів застосування штучного інтелекту у сучасних воєнних діях. Українські FPV-дрони, оснащені алгоритмами розпізнавання цілей і самостійного коригування маршруту, були успішно доставлені до стратегічних аеродромів Росії, де вони завдали удару по ключових літаках-носіях крилатих ракет. Застосування ШІ в цій операції полягало в тому, що програмне забезпечення, використовуване дронами, змогло швидко і точно "побачити" та ідентифікувати важливі цілі серед великої кількості об’єктів на аеродромах та завдати удару саме по цим потрібним точкам. При цьому дрони могли працювати в умовах роботи РЕБ та коригувати свої дії в режимі реального часу. Операція "Павутина" стала прикладом використання штучного інтелекту в реальній війні та доказом того, що майбутнє військових конфліктів дедалі більше залежатиме від цифрових технологій,
автоматизації та інтелектуальних систем, які можуть самостійно приймати рішення у критичних ситуаціях. Іще одним прикладом застосування ШІ та технологій у війні стало повідомлення "Третьої штурмової" про успішний штурм російських військ виключно за допомогою дронів та НРК – наземних роботизованих комплексів (або, як їх ще називають, наземних дронів). Після атаки "розумних" дронів окупанти оголосили про бажання здатись в полон і дрони та роботи вивели їх безпосередньо на українських військових, які закінчили свою розповідь про цей випадок уточненням: "Воюють роботи, а керуєш ти". Саме ця фраза якнайкраще показує те, якими будуть війни майбутнього, в яких дрони працюватимуть на основі штучного інтелекту, а роботи будуть здатні визначати цілі та знищувати супротивника із мінімальною участю людини. Приклади застосування штучного інтелекту в сучасній війні Наведені вище приклади доводять, що штучний інтелект у 2025 році більше не є футуристичною концепцією у військових колах. Він перетворився у практичний інструмент, інтегрований в різні задачі, які виконують військові.
До прикладу, уже сьогодні штучний інтелект аналізує супутникові та безпілотні знімки, зображення із соціальних мереж та розвідувальну інформацію, щоб створити максимально точну та наглядну картину ситуації на місцях. Спеціальне програмне забезпечення обробляє величезні потоки даних. Це супутникові знімки, відеопотоки, радіолокаційні та теплові зображення. Алгоритм може проаналізувати увесь цей набір даних набагато швидше ніж людина та забезпечити ситуаційну обізнаність найвищого рівня, ще й у режимі реального часу. ШІ допомагає таким способом виявляти переміщення противника, приховані загрози або аномалії на полі бою. Історія з операцією "Павутина" показала, як системи штучного інтелекту можуть аналізувати зображення для виявлення та ворожих цілей. До прикладу, так працює українська система розпізнавання цілей та наведення БПЛА ZIR System. Окрім того, українська армія використовує платформи для автоматичного аналізу відео VEZHA та DELTA Технології розмінування на базі штучного інтелекту підвищують ефективність операцій з розмінування, зменшуючи ризики для солдатів та цивільного населення – такі технології теж випробовуються українськими військовими.
Навчання та симуляція – іще одна сфера використання ШІ в сучасній війні. Симуляції на основі штучного інтелекту створюють реалістичні бойові сценарії, адаптовані до потреб солдатів у навчанні, забезпечуючи адаптивну військову підготовку. Саме такою є платформа VBS4, створена Bohemia Interactive Simulations, яка активно використовується для інтенсивних віртуальних навчань. Значною є роль штучного інтелекту у документуванні війни. Програмне забезпечення для розпізнавання обличь на базі штучного інтелекту дозволяє українським правоохоронним органам та журналістам ідентифікувати російських воєнних злочинців. Штучний інтелект навіть планує відбудову України. Українська компанія ReThink навчила ШІ розпізнавати матеріали в пошкоджених будівлях у Бучі та інших українських містах на основі даних з відкритих джерел та знімків з дронів. Ця інформація дозволяє уряду планувати відбудову цих територій. Рої дронів: новий рівень інтеграції ШІ у військову справу Наступним етапом використання дронів під час війни є концепція роїв дронів, яка стала можливою також завдяки штучному інтелекту.
Рій дронів (drone swarm) на основі ШІ — це мережа десятків або сотень безпілотних апаратів, які скоординовано взаємодіють між собою. Поведінка рою дронів повторює поведінку комах, птахів, риб в живій природі: одні дрони займаються розвідкою, інші захищають рій від зовнішнього втручання, треті глушать зв’язок. Кожен дрон працює як елемент великої системи – рухається так, аби уникати зіткнень, зберігає певну дистанцію до "сусідів" та здатен переміщуватися до спільної мети. Завдяки такій спільній роботі виникає колективний інтелект (swarm intelligence), де група як ціле досягає результатів, недоступних окремим дронам. Кожна одиниця в такій функціонує як вузол у ширшому, самоорганізованому інтелекті. Навіть якщо один або кілька дронів виводяться з ладу, інші автоматично перебудовуються, рій автоматично переналаштовується, змінює свою поведінку та продовжує виконувати поставлені перед ними задачі. Штучний інтелект допомагає роям дронів обробляти дані з локальних сенсорів кожного учасника рою, адаптувати маршрути руху в реальному часі, обходити перешкоди, уникати глушіння GPS та продовжувати взаємодію навіть у разі втрати частини рою.
Наразі концепція роїв дронів лише тестується, проте сьогодні вона є одним із найперспективніших прикладів використання штучного інтелекту в сучасній війні дронів. Американське агентство передових оборонних дослідницьких проектів (DARPA) уже сьогодні розробило програму OFFSET, здатну координувати до 250 повітряних та наземних безпілотників одночасно для виконання скоординованих місій. Штучний інтелект та воєнні ризики: коли щось може піти не так Попри серйозні переваги та неймовірні можливості використання штучного інтелекту у війні, ця технологія несе серйозні ризики, про які розробникам варто задумуватися уже сьогодні. Помилки в роботі ШІ-систем можуть призвести до невірного визначення цілей. В кращому випадку, удар буде нанесено не по важливому об’єкту, а, до прикладу, по муляжу чи застарілій техніці. В більш критичних ситуаціях ШІ може помилитися у визначенні "свій – чужий" та стати причиною "дружнього вогню", тобто вдарити по своїм. Не менш ризиковою є випадкова ескалація: автономна зброя на базі штучного інтелекту або системи швидкого прийняття рішень можуть спровокувати ненавмисну ескалацію конфлікту через алгоритмічні помилки,
неправильну ідентифікацію загроз або рішення вдарити по цілі невчасно. Іншим ризиком ШІ у війні є втрата людського контролю. Оскільки системи штучного інтелекту беруть на себе все більше тактичних та стратегічних ролей, зростає занепокоєння, що люди все менше будуть долучені до прийняття рішень. Ризикованим фактором є алгоритмічна упередженість ШІ-систем – уже згадані вище помилки, до прикладу, плутанина між цивільним населенням та ворогом або помилка у ідентифікації ворога та удар по дружньому підрозділу можуть мати катастрофічні наслідки. Будь-яка цифрова система є вразливою для зламу, то є інструменти військового ШІ є привабливими цілями для кібератак. Це є іще одним ризиком воєнного ШІ. Якщо зловмисники зламують або "отруюють" навчальні набори даних, вони можуть маніпулювати роботою військових ШІ-систем – як саботувати прийняття рішень або налаштовувати системи штучного інтелекту проти їхніх власників. Війни майбутнього Штучний інтелект у війні — в усіх його проявах, від аналізу даних і автоматизованого прийняття рішень безпосередньо на лінії фронту до скоординованих роїв дронів — становить сейсмічний зсув у військовій доктрині та веденні бойових дій.
Воєнний ШІ – це не просто технологічне оновлення арсеналу, а принципово нова парадигма, де перевага на полі бою визначається не лише кількістю солдатів чи потужністю озброєння, а й швидкістю обробки інформації, гнучкістю алгоритмів і здатністю систем діяти автономно. Війна в Україні, що стала каталізатором для багатьох новітніх розробок, водночас є і полігоном для їх випробування, і тривожним сигналом для всього світу: те, що сьогодні тестується на полі бою, завтра може визначати глобальну безпеку або її руйнування. Військові системи на основі ШІ здатні зменшити участь людини, ухвалюючи рішення в режимі реального часу, але вони водночас несуть ризики автономного неконтрольованого насильства, кіберескалації та втрати людського контролю над зброєю. В цій динаміці особливе значення матиме те, як держави й міжнародні інституції уже сьогодні обмежуватимуть ШІ-гонку озброєнь. Саме ці рішення — хто і як буде використовувати військовий штучний інтелект, як його регулюватимуть, обмежуватимуть або, навпаки, стимулюватимуть — визначать не тільки результат майбутніх конфліктів. Вони окреслять межі нового світового порядку, в якому людство або зуміє інтегрувати ШІ у військову сферу відповідально, або ж ризикує втратити контроль над власним майбутнім.
