Від початку 2025 року до Офісу омбудсмана надійшло 1134 звернення щодо порушення права на захист персональних даних.
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінецьпорадив українцям, як не потрапити на гачок шахраїв у соцмережах.
Лубінець відзначив, що останнім часом у соцмережах побільшало шахрайств — від крадіжки акаунтів до виманювання грошей під виглядом “допомоги”, що ставить під загрозу персональні дані. Щоб не стати жертвою кіберзловмисників:
- не відкривайте підозрілі посилання та файли від незнайомців;
- робіть резервні копії документів, фото й контактів та зберігайте їх у безпечному місці;
- використовуйте надійні паролі, ліцензійне програмне забезпечення та антивірус, уникайте програм з країни-агресора;
- налаштуйте двофакторну аутентифікацію.
Закон розрізняє:
- Звичайні персональні дані — ім’я, прізвище, номер телефону, email, дата народження, домашня адреса.
- Чутливі (спеціальні) персональні дані — це дані, що стосуються расового чи етнічного походження, політичних поглядів, релігійних або філософських переконань, стану здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних, фінансового стану. Їх обробка заборонена, крім виняткових випадків із окремою письмовою згодою або законом. Регулюється статтею 7 закону.
Поширюватися персональні дані можуть лише за згодою особи, чиї персональні дані поширюють, або на законних підставах (за рішенням суду, в інтересах національної безпеки тощо). Порушення тягне за собою адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.