Ми працювали і продовжуємо працювати. Відповідальність дещо зросла, прозорість, вимоги змінилися, але теж не суттєво – адже ми вже багато років є частиною публічної компанії. Просто, якщо раніше я підписував сертифікацію раз на квартал, то зараз підписую раз на тиждень, відправляю до Комісії з цінних паперів США. Якщо раніше я мав опосередковану відповідальність, то зараз у мене пряма відповідальність за законодавством США. Але з точки зору щоденної праці, стратегії, того, що ми робимо для досягнення результату, нічого не змінилося. Так Олександр Комаров, генеральний директор Kyivstar, розповів про зміни в роботі компанії після її виходу на біржу NASDAQ. Він виступав на конференції Global Outlook: Strategic Momentum, яку провела «Європейська бізнес асоціація». PG наводить його пряму мову з невеликими скороченнями, які не спотворюють сенсу сказаного.
"Нам не тільки вдалося відновити мережу, яка працює на підконтрольній українській території, зараз вона істотно більша, ніж загальна мережа, яка була на початок 2022 року.
Тоді у нас було трохи більше 15 000 сайтів.
Ми втратили близько 1000 сайтів. Сайт – це майданчик, на якому можуть бути розміщені три-чотири базові станції. На сьогоднішній день у нас більше 16 000 сайтів. Мережа не тільки зросла кількісно, ми багато робимо для того, щоб підвищити її стійкість. Звичайно, неможливо підготуватися до всіх можливих загроз, але мережу початку 2022 року неможливо порівняти з мережею 2025 року.
Зараз група «Київстар» складається з п'яти бізнесів. Ми готові розширюватися, але діємо в цьому відношенні трохи опортуністично. Наша стратегія – перетворити «Київстар» з телеком-оператора в оператора цифрових сервісів з телеком-ліцензією.
Зрозуміло, що ми не збираємося втрачати свою лідируючу позицію в телекомунікаційному секторі. На сьогоднішній день ми номер один у мобільному зв'язку, у фіксованому широкосмуговому інтернеті. Будемо зміцнювати цю позицію. У мережу ми інвестували з початку війни понад 30 млрд грн.
На сьогоднішній день у нас середня швидкість завантаження по всій марежі приблизно 60 Мбіт/с. На початку повномасштабної війни було трохи більше 20. Це все результат модернізації,
поступового виключення технології 3G, передачі частот в нові технології, будівництва нових базових станцій, розширення покриття.
Чому ми трансформуємо компанію в цифрового оператора? Тому що ми віримо, що частка цифрової економіки в найближчі 10-15 років буде тільки зростати, і ми хочемо відігравати там свою роль. Друга причина – тому що між цифровим бізнесом і телеком-бізнесом є багато синергії. У цифровому бізнесі є така проблема, як кошти на залучення клієнта. Поєднання цифри і телекому істотно знижує цей кошторис і дає нам конкурентну перевагу.
Тому ми будемо інвестувати в ті бізнеси, які посилюють «Київстар», і ми хотіли б, щоб ми також посилювали ці бізнеси. За допомогою чого? За допомогою інвестицій, синергії, можливості міжнародної експансії, кращих практик управління цими бізнесами.
Ми також нещодавно стали стратегічним партнером Міністерства цифрової трансформації з впровадження великої мовної моделі України. Так, сьогодні існують моделі штучного інтелекту, які добре працюють українською мовою. Але є таке велике питання, яке називається національний суверенітет.
У деяких сферах це дуже важливо, ШІ – це одна з цих сфер. Тобто насправді те, що ми робимо, це внесок у розвиток національного суверенітету в цій галузі.
На базі відкритої моделі, яка зараз обирається, будуть залучені українські дані, українські фахівці, які повинні створити національну модель, яка буде постійно вдосконалюватися.
Ця модель вже безкоштовно передаватиметься державним органам, щоб створювати будь-які типи ШІ-асистентів, які працюватимуть з національними, зокрема чутливими даними. Ну, неможливо відкрити, умовно, дані Міністерства оборони для ChatGPT або моделі Google.
Зрозуміло, що міжнародні моделі будуть розвиватися, пропонувати дещо інші варіації своєї моделі, які будуть більш захищені та налаштовані на співпрацю з суверенними даними. Але ми маємо перевагу – це найбільший національний набір даних. Ніхто не забезпечить такий доступ до оцифрованої інформації українською мовою. Завдання Мінцифри – забезпечити легалізацію та доступ до цих даних. Завдання «Київстару» – створити команду та профінансувати створення великої мовної моделі. Ця співпраця, на мій погляд, триватиме 12-18 місяців, потім будемо вирішувати, що ми з цим будемо робити далі.
Для того щоб успішно розвивати штучний інтелект, потрібно мати кілька складових. Перша – технічні, підприємницькі таланти, вони є в Україні, хоча їхня кількість і зменшується. Друга – наявність бізнесів великого розміру, які можуть легко це впроваджувати – тут є питання. І третя – доступ до хмарних і фізичних обчислювальних потужностей – з цим зараз також є проблема."
