Тестові польоти пройшли 19–21 вересня 2025 року в пустелі Хамі (Сіньцзян, Китай), де генератор досяг потужності 1 МВт. Система має розміри 60×40×40 м, заповнена гелієм і оснащена 12 турбінами по 100 кВт кожна, повідомляють китайські ЗМІ.
На відміну від традиційних турбін, встановлених на землі і схожих на вітряки, модель S1500 здатна підніматися в повітря за допомогою наповнених гелієм оболонок і передавати електрику по надміцних кабелях.
Точна висота підйому не називається, проте видання повідомляє, що під час випробувань попередньої моделі установка досягала кілометра і забезпечувала передачу енергії потужністю 100 кіловат.
За словами творців, інноваційна розробка дозволить отримувати дешевшу і при цьому надійну зелену енергію.
Запуск серійного виробництва гігантського вітрогенератора запланований на 2026 рік. Тоді ж Китай планує підключити перші установки до електромереж.
ІншеТВ запитало в ШІ, наскільки перспективним може бути ця новизна у відновлювальній енергетиці, і ось що ми отримали
Літаючі вітрогенератори, як S1500, мають значний потенціал, але їхня перспективність залежить від кількох факторів.
Ось мій аналіз:
Переваги:
- Доступ до сильніших вітрів На висоті (S1500 працює на 300–1500 м) вітри стабільніші та потужніші, ніж біля поверхні. Це може підвищити ефективність генерації енергії порівняно з традиційними вітряками.
- Менше впливу на ландшафт Такі системи не потребують великих наземних конструкцій, що зменшує вплив на довкілля та дозволяє розміщення в віддалених або складних місцевостях, як пустелі чи море.
- Мобільність і масштабованість Літаючі генератори можна відносно легко переміщати та адаптувати до потреб, а їхня модульна конструкція (як 12 турбін у S1500) дозволяє масштабувати потужність.
- Економічна вигода в перспективі Якщо витрати на виробництво та експлуатацію знизяться, такі системи можуть конкурувати з традиційними джерелами енергії, особливо в регіонах з обмеженим доступом до мережі.
- Технологічна складність Управління системою на висоті, стабілізація, захист від погодних умов (блискавки, турбулентність) і безпека для авіації потребують значних інновацій. Поточні випробування S1500 показують прогрес, але довгострокова надійність ще не перевірена.
- Високі початкові витрати Виробництво, запуск і підтримка таких систем, включаючи гелій і троси, дорогі. Масове виробництво з 2026 року може знизити ціну, але це залежить від інвестицій і попиту.
- Регуляторні бар’єри Використання повітряного простору для енергогенерації потребує чітких правил, особливо в густонаселених регіонах. Це може затримати впровадження.
- Конкуренція з іншими технологіями Наземні вітряки, сонячні панелі та батареї активно розвиваються і вже мають налагоджені ланцюги виробництва, що може знизити привабливість літаючих систем.
Літаючі вітрогенератори, як S1500, перспективні для нішових застосувань: віддалені регіони, морські платформи, тимчасові енергетичні потреби (наприклад, у зонах стихійних лих). Їхня здатність генерувати 1 МВт на висоті — це прорив, але для широкого впровадження потрібні:
- Доведення довгострокової надійності (5–10 років експлуатації).
- Зниження витрат до рівня, порівнянного з традиційними ВЕС.
- Інтеграція з енергосистемами та регуляторна підтримка.
