Керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк розповів в інтерв'ю Radio NV про прогрес застосування штучного інтелекту в дронах за роки війни.
«За ці три роки еволюція застосування штучного інтелекту досягла просто неймовірних темпів», — наголосив Гриценюк в ефірі Radio NV.
Він нагадав, що на початку застосування безпілотників Україною один пілот міг керувати одним FPV- дроном, застосовуючи повністю ручне управління.
Читайте також:
Безпілотники на фронті вже переважають за ефективністю артилерію — заступник головкома ЗСУ Наступним етапом, за словами керівника Brave1, стало створення технології донаведення.
«Коли дрон атакує, наприклад, танк, то, якщо говорити технічно, є таке поняття радіогоризонту, і зв’язок дуже часто втрачається. Ми часто на відео уражень бачимо, що картинка починає сипатись — або через місцевість (наприклад, через гору або з-за дерева залітає дрон, або засоби РЕБ починають придушувати зв’язок, і людина не може управляти ефективно цим дроном. Звісно, тут підключається штучний інтелект і використовуються технології, які дозволяють цьому дрону,
як в автомобілі на автопілоті, долетіти та уразити. Це такі перші кроки, які були в застосуванні штучного інтелекту в дронах», — розповів Гриценюк.
Він пояснив, що ручне керування дронами — це нульовий рівень автономності, а застосування ШІ для донаведення — перший.
«Зараз ми приблизно на четвертому. І активно працюємо з ринком для того, щоб перейти на п’ятий рівень автономності», — повідомив керівник Brave1.
Читайте також:
В Україні провели випробування рою дронів — відео Гриценюк зазначив, що якщо не розголошувати конфіденційні деталі і пояснювати спрощено, наступним етапом після залучення штучного інтелекту для донаведення дронів на цілі є створення можливості для одного пілота керувати кількома дронами — «так звані групові місії». За його словами, це необхідно, оскільки одного дрону часто недостатньо, щоб уразити важливу ціль.
Ще один етап застосування ШІ в дронах керівник Brave1 описав як «технології автоматичного ухвалення рішення, підсвічування і допомоги пілоту для того, щоб пілот бачив, що можна уразити», а наступний після нього як «рій дронів», які можуть працювати автономно навіть без зв’язку з людиною.
Читайте також:
Війна дронів. Як з меншими втратами перемогти у війні «Звісно, там технологічно кожен з цих рівнів набагато-набагато складніший. Але десятки українських команд, десятки компаній працюють над тим, щоб ці технології, по-перше, з’явилися. І, по-друге, вони працювали просто, зручно і могли масштабуватися у військах. І вже є застосування перших ройових технологій, коли різні засоби ураження починають спілкуватись один з одним. Але це поки що не масове, але це питання часу», — підсумував Гриценюк.
Рої дронів у ЗСУНа початку вересня видання The Wall Street Journal повідомляло, що Україна почала використовувати штучний інтелект у дронах, запускаючи цілі «зграї» безпілотників для ураження російських позицій
Ці операції є першими відомими регулярними випадками використання такої технології у бойових діях, що підкреслює лідерство України у сфері дронової війни, зазначалося у статті.
Читайте також:
Рій дронів і перехоплювач шахедів. Федоров розкрив плани щодо безпілотних систем Директор Swarmer Сергій Купрієнко заявив, що у нещодавній атаці дрони використовували технологію його компанії.
Її програмне забезпечення дозволяє групам дронів визначати, який із них завдає удару першим, і адаптуватися, наприклад, якщо в одного сяде батарея.
За словами одного з офіцерів, його підрозділ застосував Swarmer понад сотню разів, і інші підрозділи також мають дрони з цим «софтом». Зазвичай він використовує три апарати, але інші запускали до восьми. Купрієнко додав, що технологію випробовували з групами до 25 дронів.
Зазначається, що у таких операціях задіяно трьох людей: планувальник, оператор і навігатор. Без програмного забезпечення рою знадобилося б дев’ять осіб.
У Swarmer заявили, що готуються випробувати рій зі 100+ дронів.
Читайте також:
«Довели свою ефективність». Український стартап залучив $15 млн на розвиток AI-роїв дронів Водночас видання також описало проблеми, з якими стикалися українські військові при застосуванні технології: зокрема, на одному з етапів дрони передавали «надто багато даних» і перевантажували мережу. Крім того, технологія робить дрони дорожчими, що є мінусом для України, яка швидко витрачає свої БПЛА.
США та їхні союзники нині вимагають, щоб у так званому «ланцюгу ураження» завжди була людина. У Swarmer запевняють, що фінальне рішення про удар все одно ухвалює оператор.
