Населення світу стрімко старішає. Дослідники прогнозують, що до 2050 року понад 20% населення світу перетне 60-річний рубіж. Водночас падіння народжуваності та скорочення робочої сили, в тому числі тих, хто працює у сфері догляду, призводить до ситуації, коли все більше літніх людей потребують допомоги, а людей, здатних допомогти їм, не вистачає. Одним із варіантів виходу із цього замкненого кола стають ШІ-роботи. Це розумні машини, які здатні взяти на себе частину догляду за старшими людьми. В першу чергу, вони можуть допомогти в автоматизації цілого ряду рутинних завдань – від нагадування про ліки до включення гаджетів чи допомоги в пересуванні. Також вони мають функції моніторингу поточного стану здоров'я. Такі роботи можуть перевіряти артеріальний тиск чи температуру тіла. В багатьох країнах світу такі ШІ-роботи-доглядальники стали звичним явищем. Причому піонерами в запровадженні таких Age-Tech-інновацій стали країни південно-східної Азії – високотехнологічні Південна Корея та Японія, ті, де проблема старіння населення відчувається особливо сильно. Південнокорейський Hyodol:
ШІ-робот, що став в нагоді самотнім стареньким Південна Корея є одним із лідерів у впровадженні ШІ-роботів для підтримки літніх людей. Одним із найновіших рішень, що стали популярними в цій країні, став ШІ-робот-компаньйон Hyodol. Цей пристрій може спілкуватися із своїм власником на природній мові, моніторити здоров'я та кликати на допомогу в надзвичайних ситуаціях. Для спілкування Hyodol використовує ChatGPT – це перший спосіб застосування технологій OpenAI у Age-Tech-проекті. Окрім діалогів із своїми власниками, чатбот може контролювати життєво важливі показники, у критичних ситуаціях сповіщати родичів про проблеми зі здоров’ям. На даний момент понад 12 тисяч роботів Hyodol використовується в країні, здебільшого, в будинках для людей старшого віку. Співробітники цих закладів розповідають, що Hyodol діють як їхні "очі та вуха", попереджаючи їх про надзвичайні ситуації із пацієнтами та надаючи оновлену інформацію про стан здоров'я людей похилого віку. Доглядальники відзначають, що з часом у старших людей виникає емоційний зв'язок зі своїм Hyodol, саме тому багато людей похилого віку ставляться до робота як до члена сім'ї,
одягають його та висловлюють свою прихильність. Що вміють сучасні роботи-доглядачі Постійний медичний нагляд — це, мабуть, ключова функція роботів-доглядачів. Їхні датчики відстежують пульс, тиск та інші життєві показники, нагадують випити ліки можуть "побачити", коли їхній пацієнт впав. У критичній ситуації робот миттєво повідомляє про проблему лікаря чи родичів. Іще одна важлива опція — фізична допомога для старших людей: робот може підняти людину з ліжка, підтримати при ходьбі, допомогти одягтися. Проте сучасні роботи виконують набагато більше функцій, ніж просто фізична допомога. Розмовні компаньйони залучають людей до спілкування, грають в ігри та розповідають історії, допомагаючи боротися з самотністю та депресією. Важливою також є когнітивна підтримка. Алгоритми штучного інтелекту аналізують, як людина спілкується та поводиться, і можуть помітити ранні ознаки деменції чи інших проблем із пам'яттю. Це дозволяє вчасно розпочати лікування. Від тамагочі та Paro до гуманоїдних ШІ-роботів Світовим лідером по використанню технологій для догляду за старшими людьми та створення "автоматизованої" та "роботизованої" підтримки є Японія.
Адже її іграшка тамагочі теж була створена у відповідь на епідемію самотності, що охопила цю країну. Та й загалом за останні 10 років саме Японія стала піонером в інтеграції роботів у практику догляду за людьми похилого віку. З 2018 року уряд країни витратив понад $300 млн на фінансування досліджень та розробок таких пристроїв. У Японії роботів часто вважають логічним вирішенням "проблеми" догляду за людьми похилого віку. Країна має великий досвід у промисловій робототехніці, тривалий час саме Японія була світовим лідером у дослідженнях гуманоїдних роботів. Водночас багато японців, принаймні на перший погляд, вітають ідею взаємодії з роботами у повсякденному житті. Справжнім проривом у догляді за старшими людьми став робот RIBA (Robot for Interactive Body Assistance), представлений RIKEN у 2009 році. Це була перша у світі робототехнічна система, здатна безпечно піднімати та переміщувати пацієнтів вагою до 61 кілограма з ліжка на інвалідний візок і назад. Розробка RIBA стала проривом, оскільки вперше поєднала передові технології управління, обробки інформації та інженерії для вирішення однієї з найбільших проблем медичного персоналу.
Доглядачі у закладах виконували підйом пацієнтів у середньому 40 разів на день — завдання, яке часто призводило до травм спини та професійного вигорання. Саме досвід створення RIBA дозволив інженерам розробити Robear — більш легку та маневрену систему. Назва утворена з поєднання слів "robot" та "bear" (ведмідь). Robear це експериментальний робот-доглядач з незвичайним дизайном. Його система сенсорів може точно визначати положення тіла пацієнта та прикладати необхідну силу під час маніпуляцій із людиною. Іще одним роботом-гуманоїдом став Paro, роботизований тюлень, який широко використовується в догляді за хворими на деменцію. Він забезпечує заспокійливу терапевтичну взаємодію, що зменшує тривожність і покращує настрій у літніх пацієнтів. Експерименти в японських будинках для престарілих показали, що пацієнти з деменцією, що активно взаємодіяли з Paro, з його допомогою знімали тривожність. у більшості випадків без використання медикаментів. З часом Paro стали використовувати й інші країни світу, до прикладу, Італія та Швеція. Іще один робот-компаньйон ElliQ,
за задумом розробників, повинен забезпечувати емоційну підтримку, когнітивну стимуляцію, а також допомогу в оздоровленні та самопочутті людям похилого віку. Робот ініціює спілкування з людьми, розпитує про самопочуття, нагадує про прийом ліків. В середньому користувачі взаємодіють з ElliQ до 40 разів на день. Гуманоїдний соціальний робот Dexie був розроблений компанією Dex-Lab у Сінгапурі. Його автори позиціонують його як такий, що здатен доглядати за людьми з деменцією. Dexie вміє вести діалоги з мешканцями закладів, у яких він працює, спонукає пацієнтів виконувати прості фізичні вправи, а також вправи на розвиток пам’яті та когнітивних здібностей. Для управління роботом створено спеціальний додаток, завдяки якому управляти ним можна через планшет чи смартфон. Роботи-доглядальники стали відповіддю на брак персоналу у сфері догляду Проблема догляду за старшими людьми щороку лише посилюватиметься. Іноді відсутність родичів чи нестача доглядальників набуває вельми дивних форм. До прикладу, нещодавно в Китаї стала популярною професія "дітей на аутсорсингу" — літні люди стали платити молодим сильним чоловікам за те,
аби ті супроводжували їх за покупками чи в лікарню. То ж головна "точка болю", яка призвела до розвитку Age-Tech-напрямку загалом та появи ШІ-доглядальників зокрема — катастрофічна нестача доглядачів – нікуди не дівається. У багатьох країнах літніх людей стає дедалі більше, а тих, хто може за ними доглядати — менше. Роботи частково вирішують цю проблему, забезпечуючи догляд там, де людського персоналу просто не вистачає. Навіть за умови перебування пенсіонерів у спеціальних закладах використання роботів-доглядальників є полегшенням. Замість того, щоб витрачати сили на підйом пацієнтів або нагадування про ліки, вони можуть приділити більше уваги більш складним медичним процедурам. А літні люди отримують можливість довше жити у власних домівках, зберігаючи незалежність. Соціальні та моральні дилеми роботизованого догляду Проте цей напрямок має певні ризики та навіть соціальні дилеми. Один із найбільших ризиків є емоційна прив'язаність до машини. Коли людина звикає спілкуватися тільки з роботом, вона може поступово втрачати інтерес до живих контактів. Робот не образиться,
не має поганого настрою, завжди готовий слухати — і саме тому спілкування з ним може здаватися простішим. Але машина не здатна на справжню емпатію, то ж із часом це може провести до розчарування. Інша серйозна проблема – це конфіденційність даних користувачів роботів-доглядальників. Це пристрій, який знає все про людину – коли вона прокидається, які ліки приймає, про що розмовляє, які має проблеми зі здоров'ям. Ця інформація надзвичайно особиста, і якщо систему зламають чи дані використають неправильно, наслідки можуть бути катастрофічними. Додатковою проблемою є те, що старші люди не особливо звичні до сучасних технологій. Не всі можуть зрозуміти, як ним користуватися та уникати взаємодій з ним. Що буде далі Технології розвиваються швидко. Машинне навчання, розпізнавання природної мови, інтеграція з розумним домом – всі ці інновації зроблять роботів розумнішими та кориснішими. Вони зможуть краще передбачати потреби людини, точніше діагностувати захворювання, природніше спілкуватися. Із часом, коли створення таких ШІ-роботів стане дешевшим, робототехніка зможе докорінно змінити систему догляду в усьому світі. Проте попри всі технологічні інновації та переваги очевидно, що ідеальним напрямком в розвитку Age-Tech стане не заміна людей роботами, а співпраця. Роботи зможуть взяти на себе важку фізичну роботу та рутинний моніторинг, звільняючи час доглядачів для того, що машини не вміють — для людяності, емпатії, справжнього зв'язку.
