8 жовтня в центрі Києва відбулася конференція Ukraine Tech Conference, де зібрались керівники провідних ІТ-компанії України та світу, а також представники державних органів, оборонного сектору, інвесторів і стартапів. Організаторами конференції стали Європейська Бізнес Асоціація та Diia.City.Union.
Редакція AIN, медіапартнер заходу, ділиться найцікавішими інсайтами з місця події.
Фото в галереї: EBA
Фото в галереї: EBA Програма конференції охопила три тематичні напрями:
- Цифрова архітектура України: державна політика, регуляторне середовище та інтеграція в міжнародний ринок.
- Алгоритми майбутнього: застосування AI у бізнесі та державному управлінні, розвиток українських технологічних рішень на глобальному рівні.
- Кібербезпека і Defense Tech: інновації для кібербезпеки та обороноздатності, міжнародне партнерство у сфері Defense Tech.
City.Union та багато інших.
Інтеграція з дружніми країнами не має стати на заваді розбудові бізнесу в УкраїніУкраїнські цифрові технології та промисловість можуть стати перспективною частиною співпраці країни з Європейським Союзом, заявив на конференції Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. Віцепрем’єр обговорив переваги та недоліки інтеграції України з таким чітко регульованим ринком як ЄС, а також зазначив, що держава потребує підтримки і вітає ініціативу бізнесів щодо спільного обговорення і вирішення проблем.
Фото з місця події були надані організаторами Ukraine Tech ConferenceВтім, інтеграція з дружніми країнами, наголосив він, не має стати на заваді Україні допомагати бізнесам розбудовувати і підтримувати виробництво саме всередині країни. За словами Качки, щоб розвивати цифрову економіку, потрібно мати стабільну енергетику, щоб масово будувати дрони, потрібно виробляти запчастини в Україні, а щоби вистояти і відбудувати сильну країну, потрібно будувати цілісну промисловість.
Катаріна Матернова, пані посол Європейського Союзу в Україні,
своєю чергою розповіла про свій перший досвід відвідування виробництва дронів після початку повномасштабної війни. Посолка зізналась, що її надихає підприємницький дух українських компаній. Адже підприємство, до якого вона навідалась, починало зі звичайно гаражу, а зараз вже збільшило виробництво увосьмеро.
Через цей дух підприємництва і відсутність страху перед інноваціями, Україна може стати якраз тією країною, котра зможе заповнити європейську технологічну прірву, каже Матернова.
Читайте також: Українська компанія Swarmer залучила $15 млн у раунді Series A. Раунд очолила Broadband Capital Investments
Україна в десятці економік світу за безготівковими розрахунками: як формується цифрова архітектура країниСпікерами першої панелі стали Анна Онищенко, віцепрезидентка по роботі з клієнтами Mastercard в Україні та Молдові, Любомир Дорошенко, операційний директор Gigacloud, Михайло Поляков, заступник генерального директора Філіп Морріс Україна, та Олексій Шабан, заступник голови Нацбанку України. Модерувала панель Світлана Михайловська, заступниця директорки з представництва інтересів компаній-членів EBA.
Анна Онищенко розповіла про потенціал і залученість бізнесів і людей до розбудови цифрової архітектури України. Наприклад, про досвід реалізації cashless економіки в Україні. За словами спікерки, Україна зараз у десятці економік світу за кількістю безготівкових транзакцій. Ці дані підтверджують і дані НБУ: дев’ять із десяти транзакцій з картками — це безготівкові операції, а кожна шоста транзакція це безготівкова покупка онлайн. То не дивно, що карткою все частіше користуються, як єдиним засобом платежу. У цьому Онищенко вбачає готовність як бізнесів, так і фізосіб до безболісного впровадження технологічних інновацій у своє повсякденне життя.
Втім, свій вплив на цифрову архітектуру України мала і повномаштабна війна. За словами Любомира Дорошенка з Gigacloud попри великий економічний вплив і постійні кібератаки з боку росії, українська цифрова інфраструктура змогла вистояти, бо перевела більшість послуг онлайн. Дорошенко також розповів, що вбачає подальший розвиток української цифрової архітектури саме в розбудові суверенної хмари даних.
Крім того, зараз у державі реалізують дві фокусні стратегії у цифровій сфері — супротиву та розвитку,
розповідає Олексій Шабан, заступник голови НБУ. Якщо першою опікується оборонний сектор, то другою — бізнеси та банки. Крім того, Шабан розповів, що в НБУ готуються до публікації Білої книги — технологій RegTech — і зачепив тему електронної валюти.
«Ми експериментуємо з платформою електронної гривні, хоч і рішення ще не ухвалене. Її хтось називає «криптогривнею», хоч це і не криптовалюта, але технологія буде дійсно схожа на DLT [технологія розподіленого реєстру. — ред]», — повідомив Шабан.
Читайте також: Приклад безготівкової Швеції: як працюють економіки країн, де майже відмовилися від готівки
«ШІ буде скрізь. Можна чинити супротив, але ми вже живемо в цій реальності»Вплив ШІ на сучасний український бізнес обговорили Олександр Борняков, заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку ІТ, Степан Мітіш, віцепрезидент і голова EPAM Україна, Леонід Полупан, директор Microsoft в Україні та країнах Балтії, Анастасія Ростальна, Enterprise Account Lead for Ukraine в AWS, а також Андрій Піщіков, генеральний директор Hewlett Packard Enterprise operated by Sophela.
Модерувала панель Валерія Кушнерчук, виконавча директорка Diia.City Union.
Головним фокусом другої панелі стало майбутнє цифрової індустрії і роль штучного інтелекту в ньому. Олександр Борняков обговорив економічну вигоду розробки суверенної ШІ моделі для України, адже вона може суттєво зменшити витрати на обробку запитів, які зараз можливі лише через закордонні компанії типу OpenAI, Anthropic чи Mistral.
«Я сприймаю штучний інтелект, як свого часу сприймали інтернет чи мобільний телефон — це невідворотна тенденція. ШІ буде скрізь: він шалено вплине не тільки на розробників, але й на освіту. Університети можуть стати не потрібні в тому вигляді, як зараз, бо ШІ перетворить начитку лекцій чи навчальні процеси на щось інше. Можна чинити супротив, але ми вже живемо в цій реальності», — розповів Борняков.
Леонід Полупан та Анастасія Ростальна розповіли на власному досвіді, як користування ШІ-агентами та копайлотами допомогло їм та їхнім компаніям скоротити час на рутинні задачі в робочих процесах, і розповіли про кейси використання ШІ всередині Microsoft та у співпраці з сервісами AWS.
Андрій Піщіков також обговорив усі перешкоди, які постають перед великими компаніями, які хочуть почати застосовувати ШІ у своїй роботі.
Однією з тем, що обговорили на панелі, було питання впливу ШІ на роботу ІТ-спеціалістів. Попри можливі ризики, заспокоїв учасників Степан Мітіш: штучний інтелект не забере роботи в програмістів. На його думку, посади в ІТ почнуть займати ті спеціалісти, які вміють користуватись ШІ, а їхня роль зміститься у сторону вирішення бізнес-задач, адже їхня складність значно зросте.
Читайте також: Скорочення, найм із ШІ-асистентами та попит на prompt engineering. Як штучний інтелект змінює ринок праці
«Безпека не буває зручною»: як змінилась кібербезпека України за останні рокиПанелістами були Валерій Красовський, співзасновник і СЕО Sigma Software Group, котрий доєднався онлайн, Юрій Мироненко, заступник міністра оборони України, Максим Васильченко, співзасновник та СЕО Tencore, та Максим Ященко, начальник служби інформаційної безпеки UKRSIBBANK BNP Paribas Group, які були присутні на сцені. Панель модерував Станіслав Гришин, співзасновник і директор з розвитку компанії «Генерал Черешня».
Валерій Красовський розповів, яким він бачить сьогодні можливість інвестування в оборонний сектор.
«Коли ми починали будувати Defense Builder, ринок був не такий, як зараз. Сьогодні на ринку більше ніж 300 компаній, оцінка деяких з них вже перевищує десятки мільйонів доларів. Це неймовірний стрибок українського Defense Tech, який ми дуже раді бачити і раді цьому допомагати. Порівняно з минулим роком компанії, з якими ми контактуємо, вже набагато серйозніші, краще розуміють, що треба робити і як треба розвиватися», — розповів Красовський.
Максим Васильченко розповів, як його команда залучала перші інвестиції в компанію Tencore. Каже, після дев’яти місяців роботи компанії до них прийшов перший великий інвестор. Запропонував інвестувати $750 000 в обмін на 10%, але команда відмовились.
На той час Tencore було важливіше знайти правильного партнера, який посилить команду, а не тільки гроші. Саме таким партнером для Tencore став американсько-український фонд MITS Capital, котрий інвестував майже $4 млн в компанію.
Ще одна важлива віха у цифровій обороноздатності — це оргнаізація безпеки.
Максим Ященко з UKRSIBBANK BNP Paribas Group каже, що досить складно зробити щось захищеним і водночас зручним.
«Безпека не буває зручною, — сказав Ященко. — Ми можемо зробити щось абсолютно безпечне, але воно буде зовсім не user friendly. А якщо зробити все максимально комфортним для клієнтів чи співробітників, то воно не буде абсолютно безпечним. Пошук балансу між цим — це і є найскладніша задача».
Юрій Мироненко, заступник міністра оборони України зі свого боку поділився своїми думками про ідеальну модель взаємодії між державою, бізнесами та публічним сектором. За словами заступника міністра, успіх публічної взаємодії має будуватись на якихось конкретних рішеннях. Мироненко також наголосив на тому, що ринку треба давати свободу розвитку, а втручання держави зробити мінімальним: «Все, що може зробити ринок, то не має робити держава. Тут у мене і в міністра оборони подібний підхід».
Зрештою, спікери зійшлися на тому, що хотіли б бачити більше освічених людей, котрі вміють правильно працювати з інформацією і не спрощують життя хакерам в майбутньому.
Читайте також: До $2 млрд надходжень в бюджет за рік: дізналися в Defense Tech асоціацій і виробників, як експорт озброєння може вплинути на їхню роботу
