Президент Франції Еммануель Макрон запросив на вечерю до Єлисейського палацу особливого гостя - генерального директора Nvidia Дженсена Хуана. Причиною святкування стала нова угода між Nvidia та французьким стартапом Mistral щодо створення центрів обробки даних у Франції, інформують Економічні новини.
Під час зустрічі Дженсен Хуан не втримався від критики. «Проблема Європи в тому, що ви надто повільні», - пожартував він, порівнюючи розвиток AI у регіоні з витримкою вина. І хоча це прозвучало з усмішкою, багато європейських лідерів сприйняли його слова серйозно.
Континент, який довгий час вважався більше регулятором, ніж новатором у технологіях, намагається змінити свій імідж. Гіганти на кшталт SAP та ASML вже інвестують мільярди в локальні AI-ініціативи. А політики - від Макрона до нового прем’єра Великобританії Кіра Стармера - обіцяють масштабні проєкти зі створення дата-центрів і національних моделей штучного інтелекту. Європа не хоче знову відставати, як це сталося зі смартфонами, соцмережами та хмарними сервісами. Проте викликів багато - від нестачі інвестицій до технологічної залежності від США.
Багато AI-проєктів у Європі покладаються на американські технології. Наприклад, французький стартап Pigment, який створює AI-альтернативу Excel, базується на моделях OpenAI. В ЄС навіть обговорюють сценарій «kill switch» - коли американські компанії можуть раптово припинити надання послуг в Європі.
Концепція "суверенного AI" набирає обертів. Вона означає, що країна контролює дані, моделі та інфраструктуру для розвитку штучного інтелекту. Наприклад, німецька SAP заявила, що створює AI-рішення «зроблені в Німеччині для Німеччини», хоча і у партнерстві з американською OpenAI. Серед нових гравців - стартапи як Fractile з Великобританії, які розробляють AI-чипи, щоб зменшити залежність від Nvidia. А Mistral уже став флагманом AI в Європі, залучивши інвестиції на понад €11,7 млрд.
Європа намагається не повторити свою попередню помилку - стати споживачем чужих технологій, а не творцем. Але шлях до справжньої AI-незалежності буде довгим і дорогим. І хоча підтримка з боку США наразі необхідна, на горизонті з'являються перші ознаки того, що «зроблено в Європі» може стати не винятком, а правилом.
