У Китаї, де штучний інтелект стрімко розвивається і трансформує цілі галузі, дедалі більше дослідників спрямовують свої зусилля на використання технологій для суспільного блага.
Читайте також:
Штучний касир. Як працює функція миттєвих покупок у ChatGPT Одним із таких проєктів став стартап Limitless Mind, заснований Су Цзюнлуном, заступником декана Школи штучного інтелекту та обчислювальної техніки Сіаньського університету Цзяотун-Ліверпуль. Разом зі студентами він створює платформу, яка перекладає письмовий текст на жестову мову і навпаки. Цей інструмент покликаний подолати бар'єри в спілкуванні та сприяти інклюзії людей із порушеннями слуху.
Розроблена модель штучного інтелекту є легкою та адаптованою для мобільних пристроїв, а також може інтегруватися в розумні окуляри. У такому форматі віртуальні аватари здатні перекладати мовлення на жестову мову або показувати текст у реальному часі, що значно полегшує комунікацію.
Су зазначає, що мета проєкту виходить за межі технічних інновацій — команда прагне створювати рішення, які відповідають реальним соціальним потребам.
Завдяки таким інструментам учні з інвалідністю можуть ефективніше навчатися, пацієнти — краще спілкуватися з лікарями, а рівень дискримінації на робочих місцях — знижуватися.
Команда також досліджує нове покоління допоміжних технологій, серед яких платформи для перекладу рухів губ у текст та інтерфейси мозок-комп'ютер, здатні перетворювати мозкові хвилі на письмову мову. Такі розробки можуть у майбутньому керувати безпілотними транспортними засобами або розширити доступність для людей з обмеженими можливостями.
За даними, опублікованими в Китайському медичному журналі, до 2060 року понад 240 мільйонів жителів країни можуть зіткнутися з помірною або повною втратою слуху — це майже вдвічі більше, ніж у 2015 році. Су підкреслює, що його досвід у математиці, статистиці та інженерії дозволяє ефективно вирішувати складні завдання, пов’язані з аналізом даних, розпізнаванням шаблонів і моделюванням.
Однією з переваг розвитку штучного інтелекту в Китаї є доступ до великих і якісних масивів даних, особливо з лікарень, які часто готові ділитися медичною інформацією для наукових досліджень.
Це значно прискорює створення AI-інструментів у сферах охорони здоров’я та емоційної підтримки.
Команда Су співпрацює з компанією Mind with Heart Robotics із Шеньчженя, яка розробляє електронних домашніх улюбленців і гуманоїдних роботів — емоційних компаньйонів для психологічної підтримки. Такі роботи можуть допомагати дітям з аутизмом, які мають труднощі з вираженням емоцій. Завдяки машинному навчанню вони здатні аналізувати міміку та класифікувати емоційні стани в реальному часі, що дозволяє опікунам реагувати більш точно та чуйно.
Дослідження Су також охоплює медичну візуалізацію, де AI-моделі навчаються на великих наборах даних для виявлення тонких симптомів, таких як набряки, зміна кольору шкіри чи припухлість, які можуть свідчити про захворювання. Усе це — частина ширшої мети: зробити технології не просто інноваційними, а корисними для тих, хто найбільше потребує підтримки.
Читайте також:
