Глобальний збій у хмарному сервісі Amazon цього тижня, попередні збої у Microsoft і проблеми у сервісах Google, непередбачувана тарифна політика Білого дому і, головне, сусідство з росією змушують європейців шукати власні рішення, як убезпечити дані і діяльність своїх бізнесів.Коли майже рік тому в Балтийському морі пошкодили підводний інтернет-кабель між Швецією і Литвою, клієнти латвійського телеком-оператора Tet нічого не помітили. CEO компанії Улдіс Татарчукс розповідає про цей випадок з неприхованою гордістю. Він каже, що мережа тоді сама перемкнула трафік між 6 дата-центрами, а інженери Tet продовжили чергування. Іншого разу команда провайдера 72 години поспіль відбивала масовану кібератаку на українського клієнта – і сервіс вистояв. «Коли порвали морський кабель, автоматична система перемаршрутизувала трафік. Жоден клієнт не відчув збою».За два десятиліття компанія Tet виросла з оператора фіксованого зв’язку в мультисервісного хмарного провайдера з 6 дата-центрами та близько 450 серверними стійками. Вузли – у Ризі, Києві, Стокгольмі, Гельсінкі, Таллінні та два майданчики у Франкфурті (рознесені приблизно на 150 км).
Компанія розгортає GPU-кластери для AI, інвестує у quantum-safe і системно виходить за межі Латвії і півночі Європи. Вона вже стала одним із значних гравців в Німеччині, планує збільшити присутність у Польщі, готується до старту у Молдові і посилює партнерство з великим українським бізнесом.«Двадцять років тому не було ні Azure, ні Google Cloud. Ми вирішили навчитися керувати серверами та мережами – і крок за кроком побудували свій хмарний бізнес».Все населення Латвії сьогодні не перевищує 1,9 млн людей (це, нагадаємо, на мільйон менше ніж в Києві), а до 2050 року воно взагалі може скоротитись до 1,5 млн. Саме тому в Tet вирішили зростати за кордоном. Компанія свідомо конкурує з гравцями сусідніх країн Балтії і Скандинавії, придивляється до Польщі з Німеччиною і водночас підсилює присутність в Україні. Плани, м’яко кажучи, амбіційні: провайдер планує охопити сервісами 2500 км довкола Риги та Франкфурта (роботу в Німеччині називають просто “активна”). На черзі – Молдова (cloud-нода) і Польща, де компанія нещодавно виграла тендер.«Скандинавію покриваємо з Риги,
Центральну Європу – з Німеччини, Південний Схід – із Кишинева».В Україні Tet почав працювати дванадцять років тому – у розпал Революції Гідності. Маріс Сперга, директор департаменту B2B-рішень Tet, за цей час понад тридцять разів приїздив до Дніпра, Києва і Харкова. Партнерство з великим українським бізнесом значно масштабувалося після початку повномасштабного вторгнення росії. Маріс згадує, що екстрену міграцію даних для українців компанія почала вже на світанку 24 лютого 2022 року. Своїх українських клієнтів в Tet не називають з питань безпеки, хоча уточнюють, що серед них є одна з найбільших рітейл-мереж і великий експортер м’яса птиці. «Щоб рости, ми маємо бути потрібними поза Латвією – і корисними в Україні, де можливостей більше, ніж обмежень». За технологічним розвитком і цифровими сервісами України латвійська компанія слідкує ретельно. Її топи з повагою кажуть про те, як швидко наша країна вирішує більшість проблем в ситуації війни. З лютого 2022-го року:Кількість кібератак на урядові структури і критичну інфраструктуру, включаючи і спрямовані проти українських клієнтів,
зросла в 4 рази; DDoS – 2–3 на день; близько 1000 фішингових спроб щомісяця – навіть на адресу самого провайдера. З поширенням ШІ-чатботів кількість атак на зросла на 4100%. «Наші українські клієнти – під вогнем щодня. Наша відповідь – SOC 24/7 і готовність їхати «на дим» без зайвих запитань».Компанія має 6 дата-центрів в Латвії, близько 450 стійок, приватні канали, точки присутності в Балтії та Києві. Два – в німецькому Франкфурті для георезерву, майданчики рознесені приблизно на 150 км. Три нові підземні кабелі для міжнародної стійкості.Один із шести дата-центрів в Латвії свідомо побудували неподалік бази НАТО та Ризькою ГЕС, під захистом ППО. Окрема гордість для компанії – це її майбутній дата центр DC7, який має збільшити хмарні потужності приблизно на 50%. Попит на нього вибуховий: від медицини до фінансів.«Європа рухається до великих AI-майданчиків. Нам потрібні локальні ресурси, щоб не чекати милості від глобальних черг».Будівництво дата-центру DC7 стартувало в травні цього року, а вже в жовтні українські журналісти побачили внутрішні роботи в першій черзі будівлі.
Дата-центр орієнтований на критичні ІТ-навантаження держави та бізнесу, з автоматизованим керуванням інфраструктури й готовністю до AI/ML-обчислень. Всередині корпусу передбачені дві зали. За планом, вже у вересні 2026 року клієнтів має прийняти перша серверна зала на 112 стійок. До кінця 2028 року має стати до експлуатації друга черга, ще на 112 стійок. Окремий контур сертифікований на близько 1 МВт ІТ-навантаження. Уже зарезервовано приблизно 200 кВт для клієнтів. Серед них є і українські. DC7 матиме сертифікацію Tier III і цільову доступність 99,982%. Всі матеріали, обладнання і будівельна техніка – європейські і американські (компанія враховує ризики вторинних санкцій) Несучі та протипожежні стіни мають 60-хвилинну вогнестійкість. Додатково для пожежної безпеки задіяний інертний газ. Викид за секунди витісняє кисень і гасить полум’я без води чи піни. Крім того, в дата-центрі є «кімната в кімнаті» для ізоляції. Частина огороджувальних конструкцій виконує роль екранування (аналог “клітки Фарадея”) від ЕМ-завад. Три рівні фізичної безпеки: охорона та реєстрація → турнікети/картки → шлюзи з біометрією (відбиток пальця)
та супроводом. Відеосистеми Bosch виявлятимуть підозрілі об’єкти. Резервне живлення будуть забезпечувати акумулятори і дизель-генератори, підключені за подвійною схемою. Дизпальне для них – синтетичне «зелене» дизпаливо (HVO, Neste): не парафінізується, може зберігатися до 10 років. Воно дорожче за звичайне, але стабільніше.Повітряні “охолоджувальні стіни” (glycol loop) без фальшпідлоги: холодне повітря подається в зал, проходить крізь стійки, тепло відбирається гліколевим контуром. Така схема надійно тягне ~30 кВт/стійку.Для AI-навантажень 50–100 кВт/стійку потрібне вже рідинне охолодження (Liquid Cooling):Direct-to-Chip (D2C): до серверів підводяться подача/обратка з «холодною» рідиною; тепло знімається безпосередньо з CPU/GPU. Іммersion (занурення у діелектричну рідину) – як опція: сервери повністю занурюються в діелектрик, який не проводить струм і відводить тепло.Сучасні GPU-сервери (на відеокартах Nvidia H.200 та L.40) споживають 10-20 кВт/сервер, а щільність кожної стійки доходить до 100 кВт. Повітря неефективне при такій щільності; перегрів CPU/GPU без охолодження за 15–20 с може знищити сервер.
Вартість кожного – до €250 тис., бо сучасні ШІ-карти Nvidia коштують близько €30 тис. Тому рідинні контури та подвійне резервування охолодження є критичними для дата-центру такого рівня. Під стійками облаштований заглиблений технічний канал (“басейн”) – не для людей, а для прокладання труб Liquid Cooling та сервісу. Це альтернатива фальшпідлозі: чисті проходи зверху, вся «сантехніка» – знизу.Інженери ЦОД на етапі проєктування розуміли, що навіть подвійні системи охолодження не ліквідують проблему відводу тепла від ШІ-серверів. Тому DC7 першим у Латвії відбиратиме тепло серверів і передаватиме його комунальним службам сусіднього міста Саласпілс. На виході місто отримає від ЦОД воду температурою близько 30°C. Влітку вона піде на гаряче водопостачання, а взимку – на опалення міста. Таким чином, Саласпілс, містечко з 18 тисячами мешканців, отримає котельню з ШІ-серверами, а ЦОД значно зекономить на охолоджувачах і компресорах і зменшить викиди CO₂.Сьогодні Tet — це IaaS, об’єктні сховища, приватні з’єднання з гіперскейлерами та курс на Sovereign Cloud для держсектору,
фінансів, оборони.Чому суверенна хмара краще за гіперскейлерів (провайдерів глобальних хмарних сервісів типу Google, Amazon тощо), в компанії пояснюють перш за все європейською юрисдикцією даних, а по-друге, близькістю команд і персоналізованим сервісом.«Кожен великий український клієнт має мій номер. Не впевнений, що так можна подзвонити CEO глобальної хмари».До 70% домогосподарств у Латвії мають оптичний інтернет від Tet – до 1 Гбіт/с download/upload. У Ризі таких вже 80%. Компанія бандлить хмару з електроенергією, широкосмуговим доступом, ТБ та керованими IT-послугами для SMB. Компанія будує транскордонні quantum-safe канали Латвія–Литва–Польща–Німеччина. Post-quantum cryptography – інтеграція алгоритмів наступного покоління у державні та корпоративні системи. В проєкти залучена, зокрема, Рада нацбезпеки України. Компанія створила пілотні AI-продукти для двох великих лікарень з чітким ROI: зменшили кількість вхідних дзвінків на 14% за рік, подвоїли кількість авто-відповідей, голосові анкети перед візитом та автоматична транскрипція економлять 15–20 хв на прийомі, переносячи час із «збору даних» на професійну розмову з лікарем. Tet виграла тендер агенції кібербезпеки ЄС та стала хазяйкою цьогорічних навчань з кібероборони НАТО Locked Shields. Цілий поверх головного офісу компанії на тиждень віддали 300 найкращим спеціалістам з кібербезпеки.Регіональний оператор Tet стає європейським хмарним гравцем. Компанія має все: залізо і канали, людей й емпатію, AI-практику і quantum-safe на горизонті. Клієнт отримує не тільки «сервери й SLA», а спокій: мережа витримає, дані залишаться в ЄС, а на іншому кінці дроту — живі інженери, які піднімуть сервіс хоч серед ночі.
