Кібербезпека Лувру в Парижі не була надійною, масштабні збої у ІТ-системі роками "переслідували" музей і не всі з них були виправлені, що, ймовірно, сприяло його пограбуванню. Про це йдеться у розслідуванні французької газети Libération, опублікованому 1 листопада.
Розслідування встановило, ще у 2014 році фахівці французького національного агентства з кібербезпеки (ANSSI) виявили недоліки у безпеці музею. Вони тестували мережу його безпеки, до якої підключено найважливіше обладнання для захисту та виявлення, таке як контроль доступу, сигналізація та відеоспостереження. Тоді у звіті, який опинився у розпорядженні редакції, кіберфахівці зазначили, що "програми та системи, розгорнуті в мережі безпеки, мають численні вразливості". Під час аудиту експертам вдалося проникнути в мережу безпеки з робочих станцій офісної мережі, що дозволяло дистанційно пошкодити систему відеоспостереження через застарілі сервери, а також змінити права доступу на перепустках.
Полегшили злам паролі систем безпеки Лувру, які кіберфахівці "чемно описували, як "тривіальні". Журналісти дізнались,
що для отримання доступу до сервера, що керував відеоспостереженням музею, наа той час потрібно було ввести пароль Louvre. Назва програмного забезпечення Thales слугувала паролем для доступу однієї з програм від безпекової компанії Thales.
Як пише ЗМІ, крім цього мережа офісу музею вже тоді включала деякі застарілі системи і ANSSI закликало Лувр вжити "коригувальних" заходів, зокрема створити складніші паролі, виправити вразливості в програмах та змінити застарілі системи на нові версії, йдеться у публікації.
У 2015-му році, за інфорацією розслідувачів, музей знову запросив аудит. Його проводили протягом півтора року. Агенти Національного інституту перспективних досліджень у галузі безпеки та правосуддя зустрічались зі співробітниками Лувру, щоб оцінити слабкі місця в системі безпеки. Перевірка охоплювала управління командами безпеки, потоками відвідувачів, а також такі аспекти, як, наприклад, безпека дахів музею і їх "доступність". Звіт під грифом "конфіденційно", з яким ознайомились журналісти, був завершений у 2017 році. У ньому, як і в попередньому, експерти дали незадовільну оцінку захисту музею,
вказавшии, що "в загальній системі було виявлено суттєві недоліки", "технології старіють і регулярно стикаються з технічними несправностями", а "контроль та обслуговування пристроїв здійснюється частково". Лувру рекомендували частіше змінювати паролі і не нехтувати оновленням антивірусів.
Однак, дослідивши технічні документи, опубліковані Лувром між 2019 і 2025 роками у відповідь на тендери на обслуговування мереж музею, розслідувачі наголосили, що "безперечно, що через вісім років деякі проблеми застарілості явно не були вирішені". Вони дізнались, що ще цьогоріч у документах згадувалось "програмне забезпечення, яке не можна оновити". Це стосується не менше восьми програм, що керують відеоспостереженням, контролем доступу, серверами тощо, кожна з яких є ключовим елементом безпеки музею, звернула увагу Libération.
За даними ЗМІ, на початку 2025 року поліція Парижа розпочала аудит безпеки музею, зокрема його центрів контролю. Результати та висновки досі невідомі, але відповідальний за дослідження комісар Вінсент Аннеро 29 жовтня заявив Сенату, що ІТ-система "дійсно потребує модернізації" і що керівництво Лувру "повністю усвідомлювало… не слабкість, а необхідність по-новому поглянути на систему безпеки всього музею". Ні Лувр, ні префектура поліції, ні міністерство культури Франції не захотіли коментувати це питання, резюмували розслідувачі.
