VR-окуляри на війні. Як іграшка стала інструментом тренування військових

Ще кілька років тому VR-окуляри залишалися здебільшого інструментом для розваг або навчальних експериментів, і майже не виходили за межі цивільного застосування. Ситуація різко змінилась після початку війни, яка створила запит на безпечні тренування для військових в умовах, наближених до реальності. Тепер оператори дронів, підрозділи ППО й навіть пілоти все частіше використовують VR не як предмет розкоші, а як технологію, що може зберегти життя, скоротити час підготовки та зменшити вартість навчання.

На відміну від України, світові лідери стабільно збільшують інвестиції у VR, зокрема для військового застосування, який там називають dual-use. У 2024 році ринок VR технологій в оборонному секторі оцінили у понад $1 млрд, а до 2032 прогнозують зростання аж до приблизно $3,6 млрд.

Проєктована оцінка ринку VR від 2019 до 2032 у Північній Америці, яка складає 44.73% світового ринку. Інфографік: Fortune Business InsightsУкраїна ж, опинившись у стані повномасштабної війни, була вимушена пришвидшити цей розвиток. За чотири роки з’явилися десятки команд, що створюють власні VR-рішення для активних військових і ветеранів — від FPV-тренажерів до симуляторів для збиття ракет та інструменти реабілітації.

Серед них інструменти від Aspichi, «Технарів», Atmaraksi, Advin тощо.

AIN розібрався, як технології VR використовують військові, які їхні переваги та основні вектори застосування, а також спробували прогнозувати, що чекає на цю індустрію у найближчі роки — зростання чи спад.

Що таке технології VR, AR, MR, XR і до чого тут FPV-окуляриПеред тим як розбиратись, як VR застосовують в українському війську, потрібно розмежувати основні типи цих реальностей, які часто плутають між собою.

• VR або Virtual Reality — технологія повного занурення в цифрове середовище. Надягнувши ці окуляри, користувач фактично ізолюється від реального простору і бачить лише віртуальний світ.

Найчастіше VR застосовують в іграх, симуляціях та навчанні. У списку найбільш відомих пристроїв для широкого загалу є Vision Pro від Apple, Quest 3 від Meta, та нещодавно анонсований Steam Frame від Valve.

Фото: Apple Vision Pro

Фото: Meta Quest 3S

Фото: Steam Frame

Фото: Смартокуляри від Meta та RayBan

• AR або Augmented Reality — доповнена реальність, яка накладає цифрові об’єкти на реальне середовище.

Коли хочемо уявити AR, найлегше згадати вже звичні для нас фото- та відеофільтри в соцмережах і зовнішні інтерфейси, що живуть поверх камери смартфона чи окулярів. У повсякденному житті AR найбільш відомий гравцям Pokemon Go, яка буквально захопила світ ще кілька років тому, і технологічним гікам, яких цікавлять смартокуляри Ray-Ban від Meta.

• MR або Mixed Reality — змішана реальність, де цифрові об’єкти вже вписуються в реальний простір і взаємодіють із ним. Часто AR і MR є взаємозамінними поняттями: коли AR є більш простим і лише проєктує цифрові предмети, то MR вже включає взаємодію з проєктованим простором і предметами.

У реальному житті MR найчастіше використовують інженери, які через такі окуляри проєктують голограми своїх пристроїв для кращої візуалізації їх у просторі, а також деякі медичні спеціалісти, як-от український стартап eXtra Vision, який допомагає виявляти пухлини в мозку людини.

• XR (Extended Reality) — узагальнюючий термін, що об’єднує всі формати занурення: VR, AR і MR. Його використовують, коли говорять про індустрію або екосистему технологій загалом.

У війську ж найчастіше зараз можна почути про FPV-окуляри. Технічно, це зовсім не VR: вони передають відео з камери дрона без створення віртуального середовища. Але саме VR-симулятори найчастіше використовують для підготовки FPV-пілотів, тому ці окуляри тісно повʼязані.

Читайте також: FPV-дрони постійно потрібні війську. У чому їх сила

Чи існувала українська індустрія VR до 2022 рокуКоротка відповідь: так, але дуже обмежено. До 2022 року в Україні існував невеликий, але вже активний VR-ринок. Були студії, що розробляли симулятори, освітні продукти та архітектурні VR-рішення, але масового попиту не було. Технологія переважно використовувалася в нішевих сферах, таких як розваги, освіта та медицина.

Деякі українські стартапи спробували увірватись у ще молодий ринок віртуальної реаьності:

• VR Inn, яка залучила $100 000 на розвиток свого продукту ще в 2019 році.
• VRpartments, що залучив грантові $310 000 від польського інкубатора для розвитку VR-рішенням для нерухомості.

У списку також є міжнародні компанії засновані в Україні: Qualium Systems та Lucid Reality Labs.

Повномасштабна війна збільшила попит на VRПісля початку повномасштабної війни в Україні попит на технології VR різко зріс. Основна причина: військові потребували інструмента для тренування персоналу, який дозволив би симулювати умови, максимально наближені до реальності, без наражання людей на небезпеку і великих витрат на полігонах.

Так, Міноборони України почало активніше шукати рішення на основі VR та AR для навчання військових:

• FPV-пілотів — тренування вправності керування операторів без втрат реальних дронів.
• Піхоти— симуляція боїв у міських умовах.

Наприклад, мобільні комплекси L7 Simulators можуть розгортати за 15–20 хвилин будь-де: від тренувальної бази до підземного укриття. Вони працюють для:

• Водіїв техніки — допомога в навчанні водіння військової техніки.
• Евакуації та медперсоналу — VR допомагає тренувати людей, як виконувати свою роботу в умовах, наближених до бойових.
• Інженерів та операторів ППО.

Згодом через загрозу з боку російських «шахедів» українці почали розробляти FPV-дрони Sting, якими можна керувати через VR-окуляри.

Крім того, VR почали активніше застосовувати в повсякденному житті.

У травні 2022 року на Київщині створили VR-музей пам’яті війни щоб зафіксувати шкоду, яку завдала росія Київщині. Прикладом також є український стартап Aspichi, який у співпраці з українськими дизайнерами створили VR-фільм, щоб краще підготувати цивільних до війни. Цей же стартап активно почав допомагати з реабілітацією ветеранів за допомогою VR, але про це пізніше.

Війна вплинула не тільки на Україну: західні держави побачили користь від застосування VR в українському війську і почали адаптувати ці технології під навчання своїх солдатів. У травні 2025 року стало відомо, що Meta почала співпрацювати з обороним концерном Anduril, щоб створити VR пристрої EagleEye для солдатів США задля контракту вартістю $100 млн.

Зросли також об’єми інвестицій в VR-рішення як українські, так і закордонні. Так, у вересні 2025 року Український фонд стартапів виділив 61,5 млн грн на розвиток технологічних проєктів подвійного призначення (dual-use), що включає VR. Більше того, в містах України навіть почали проводити VR-хакатони, як-от грудневий хакатон від Deminer’s Lab, метою якого є розробка VR-тренажера для саперів.

Хто в Україні розробляє VR-технології для війниПочинаючи з 2022 року на ринку з’явилось багато компаній, які вирішили власним ресурсом закрити потреби у VR-тренуванні в армії. Найбільш відомими в цій ніші є такі компанії як «Технарі», Blue Arrow та Atmaraksi.

• «Технарі» розробили VR-тренажери «Чайка» та «Чайка-М». Ці системи, які були кодифіковані Міністерством оборони України, вже використовуються для тренувань у ЗСУ, зокрема для підготовки до бойових операцій та управління технікою.
• Atmaraksi представила інноваційний симулятор «Дуель VR: FPV vs GUN», що дозволяє тренуватися в умовах бою, де комбінується управління дроном і використання зброї.
• Крім того, з’явився новий українсько-американський стартап Blue Arrow, який працює над автоматизацією бойових операцій з дронами.

Читайте більше: «Ми в пошуках $3 млн». Знайомтесь, Blue Arrow — новий українсько-американський стартап, що автоматизує бойові операції з дронами

Великого поширення також набули VR-рішення, які допомагають реабілітувати ветеранів. Серед таких розробників — стартапи Advin і вже згаданий Aspichi.

• VRNow від Advin допомагає у реабілітації людей з ампутованими кінцівками, дозволяючи зменшити фантомний біль. Військові, що зазнали травм, мають можливість за допомогою віртуальних середовищ відновлювати фізичний і психологічний стани.
• Стартап Aspichi залучив кілька інвестицій, включно з $500 000 інвестицій від фонду SMRK. Компанія спеціалізується на VR-рішеннях для реабілітації та вже вийшла на міжнародний ринок, запартнерившись з Rocky Mountain Care в США.

Читайте більше: Здолати «фантома». Як VR допомагає реабілітації українських військових і ветеранів

Яке майбутнє VR у військовій сферіТа попри цей активний розвиток VR у військовій сфері, його досі вважають експериментальним. Технологія зараз активно тестується, але її потенціал залишається обмеженим через кілька важливих чинників. Банально, шоломи VR важкі, а їх використання може викликати фізичну втому й дискомфорт.

VR також не є найточнішим засобом симуляції середовища: у реальному світі важко точно передати всі фізичні відчуття, які можуть вплинути на результат тренувань. Не варто забувати про те, що тривале знаходження в такому віртуальному середовищі також може викликати запаморочення у людей і негативно впливати на їхнє реальне світосприйняття.

Армійці потрохи починають відмовлятися від класичних VR-гарнітур на користь інших технологій. Наприклад, immersive displays (або імерсивні дисплеї) набувають все більшої популярності у військових тренажерах, оскільки вони створюють більш реалістичні умови без дискомфорту, який супроводжує використання VR-окулярів.

В армії зараз тестують такі альтернативні рішення, які можуть відправити VR у минуле:

• Панорамні екрани — великі екрани, що забезпечують широке поле зору, дозволяючи тренуватися в реалістичних умовах бою.
• Dome-симулятори — 3D-простори, у яких користувачі можуть рухатися та взаємодіяти з різними об’єктами навколо.
• Тактильні платформи — спеціалізовані платформи, які дають фізичний відгук під час тренувань, посилюючи відчуття реальності.
• Смартокуляри — доповнюють реальний світ віртуальними елементами, забезпечуючи додаткову інформацію без повного занурення.
• Мобільні застосунки — найбільш доступний метод інформативного навчання.

Наприклад, Drill App дозволяє оборонним компаніям, академіям та інструкторам створювати власні курси. Навесні 2025 року компанія залучила $100 000 інвестицій і запустила свою B2B-платформу.

Подібний функціонал пропонує державний застосунок «Армія+», на якому Міноборони пропонує базові навчальні курси, в тому числі роботу з бойовою системою DELTA

Все ж у вузьких задачах VR залишається дуже ефективним. Наприклад, у пілотуванні дронів або міських симуляціях, де тренувальні сценарії можна налаштовувати за допомогою VR без необхідності створювати фізичні об’єкти або локації.

Що чекає на VR даліVR уже перестав бути «іграшкою», але ще не став так званою вундервафлею. Сьогодні це технологія, яка активно тестується, але все-таки має достатньо обмежень, пов’язаних з фізичним дискомфортом і низькою точністю симуляцій. Незважаючи на це, VR продовжує використовуватися в специфічних задачах, де він справді ефективний.

Україна, зіткнувшись із новими викликами війни, значно пришвидшила розробку власних VR-рішень. Стартапи та компанії, такі як Aspichi, «Технарі», Blue Arrow, Atmaraksi та Advin, активно працюють над цими технологіями. Однак у найближчі роки ми, ймовірно, побачимо зростання гібридних тренажерів, що поєднують VR, AR, панорамні екрани та реальні сценарії, адже такі альтернативні рішення вже починають витісняти традиційні VR-гарнітури з ужитку.

Успіх розвитку VR у військовій сфері буде залежати від доступності технологій, підтримки з боку держави, швидкості розробок і здатності адаптувати інновації до реальних умов фронту.

Читайте також: Мільйони доларів на військові розробки. 15 активних інвесторів в український Defense Tech