Індійська компанія Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), пов’язана з українським ПрАТ “КБ Коксохіммаш”, могла залучати українські технології та інтелектуальну власність у проєктах для санкційної іранської Esfahan Steel Company. Про це йдеться в матеріалі видання "Стоп корупції".
За даними "Стоп корупції", громадянин Індії Раджів Джаін через британську компанію Coal Steel Construction Limited з 2016 року контролював українське ПрАТ "КБ Коксохіммаш", яке спеціалізується на проєктуванні коксових печей і має значний портфель патентів. Автори стверджують, що індійська BEC укладала контракти з Esfahan Steel Company на проєктування коксових печей і могла використовувати для цього технології та конструкторську документацію, отриману від українських державних підприємств, зокрема ДП "Гипрококс" та ДП "Укрдіпромез". У розпорядженні журналістів, за їхніми словами, є документи, що підтверджують укладення такого контракту та залучення українських креслень.
Esfahan Steel Company та пов’язана з нею Mobarakeh Steel Company перебувають під санкціями Управління з контролю за іноземними активами США (OFAC)
за підтримку структур, афілійованих із Корпусом вартових ісламської революції. Mobarakeh є найбільшим виробником сталі в Ірані та забезпечує понад половину внутрішнього ринку. Обидві компанії підпадають під режим вторинних санкцій, що означає можливе покарання для контрагентів, які опосередковано підтримують їхню діяльність.
"Стоп корупції" зазначає, що співпраця BEC із санкційними структурами Ірану може суперечити й українському законодавству. Укази президента України забороняють передачу Ірану товарів подвійного використання, інтелектуальної власності, технологій та будь-якої технічної допомоги. Попри це, як стверджують автори матеріалу, українські розробки могли використовуватися у проєктах іранської металургії вже після початку повномасштабної війни.
У публікації також йдеться про низку кримінальних проваджень, відкритих в Україні у 2023 2025 роках. Зокрема, за заявами нового керівництва ДП "Укрдіпромез" правоохоронні органи розслідують можливі ознаки державної зради та колабораційної діяльності в діях кількох осіб. У цих заявах йдеться про ймовірне укладання контрактів з підсанкційними підприємствами Ірану із використанням українських технологій.
Окремо розслідується справа про можливе службове підроблення документів під час виконання контракту на реконструкцію коксової батареї.
"Стоп корупції" описує конфлікт навколо інтелектуальної власності ДП "Гипрококс", яке перебуває у процедурі банкрутства. За інформацією видання, у попередні роки представники BEC могли намагатися впливати на керівництво підприємства з метою отримання доступу до конструкторської та патентної документації. Водночас арбітражний керуючий у справі про банкрутство підтвердив законність створення спільного підприємства ТОВ "Гипрококс" та включив корпоративні права до інвентаризаційної відомості активів боржника, що, за оцінками авторів, ускладнило стороннім структурам можливість претендувати на інтелектуальні активи.
Окремо "Стоп корупції" звертає увагу на репутаційні ризики BEC. У червні 2025 року, за даними видання, компанію було дискваліфіковано на індійському ринку на три роки через підозру у використанні підробленої банківської гарантії. Також журналісти згадують ймовірні зв’язки BEC з російськими промисловими підприємствами, що, на думку авторів, ставить під сумнів можливість її співпраці з українськими партнерами.
У матеріалі наголошується, що редакція направила запити до ПрАТ "КБ Коксохіммаш" та Ради національної безпеки і оборони України із проханням надати офіційні коментарі щодо можливої співпраці BEC з підсанкційними підприємствами Ірану. Станом на момент публікації журналісти відповідей не отримали.
