Штучний інтелект розвивається з експоненціальною швидкістю, що вимагає будівництва дедалі більшої кількості центрів обробки даних для виконання складних обчислень. Проте за зручність сучасних технологій доводиться платити високу екологічну ціну.
Згідно з новим звітом, опублікованиму журналі Patterns сумарний вуглецевий слід глобальних систем ШІ за весь 2025 рік може зрівнятися з показниками такого мегаполіса, як Нью-Йорк.
Читайте також:
Скорочення викидів на 80%. Учені пропонують виробляти авіаційне паливо з відходів Автор дослідження Алекс де Вріс-Гао, аспірант Амстердамського вільного університету (VU), проаналізував дані Міжнародного енергетичного агентства та публічні корпоративні звіти. Його висновки вказують на те, що вуглецевий слід одних лише систем штучного інтелекту у 2025 році може становити від 32,6 до 79,7 мільйонів тонн викидів CO₂. Окрім викидів в атмосферу, технології споживають колосальну кількість прісної води для охолодження серверів та забезпечення роботи електростанцій. Орієнтовний водний слід ШІ може сягнути від 312,5 до 764,6 мільярда літрів,
що можна порівняти з обсягами всього світового ринку бутельованої води.
Однією з головних проблем, на які вказує дослідник, є відсутність прозорості з боку великих технологічних компаній, таких як Google, Amazon та Meta. Наразі корпорації публікують загальні дані про енергоспоживання, поєднуючи всі свої операції в одну цифру. Це унеможливлює точну оцінку витрат саме на розвиток ШІ. Деякі компанії навіть відмовляються звітувати про використання води електростанціями, стверджуючи, що ці процеси перебувають поза їхнім контролем.
Для своїх розрахунків де Вріс-Гао використовував дані про продажі та потужність високопродуктивних чіпів, зокрема виробництва корпорації NVIDIA, яка є головним постачальником обладнання для галузі. Він також врахував ефективність перетворення води на охолоджувальну рідину в дата-центрах та питомі витрати води на виробництво кожного кіловата електроенергії.
Дослідник наголошує на необхідності негайного впровадження регуляторних норм, які зобов’яжуть операторів центрів обробки даних розкривати детальну інформацію. Без точної картини споживання ресурсів уряди залишатимуться в невіданні щодо справжньої вартості цифровізації. Прозорість даних є ключовою умовою для відповідального управління впливом систем штучного інтелекту на навколишнє середовище та запобігання поглибленню кліматичної кризи.
Читайте також:
Невідворотний вплив. Рослини почали гірше рости під час різкого потепління Землі 56 мільйонів років тому
