«Slop». Саме таке слово сталословом року за версією американського словника Merriam-Webster. В перекладі воно означає «помиї» або «відходи». Цьогоріч словник трактує це слово як низькоякісний цифровий контент, який масово виробляється з допомогою штучного інтелекту.
Велика кількість фейків, які виглядають максимально реалістично, маніпулятивного контенту та іншого подібного контенту захопили наш інформаційний простір. Чого лише вартують зображення, створені ШІ (штучного інтелекту) із підписом «Це двоє військових і їх ніхто не привітав із днем народження» в українському сегменті Фейсбуку, що отримує безліч поширень.
Інформація про такий фейковий контент неодноразово з’являєтьсяу новинах. Штучний інтелект вже давно став засобом для навчання у школах, де школярі його використовують для розв’язань різних завдань.
Часто його можуть використовувати для створення різноманітного контенту для власних соцмереж. І тут можна згадатипро популярні раніше у ТікТоці «italian brainrot» – кумедні зображення, створені штучним інтелектом, які активно «вірусились» у соцмережах.
Про усі ризики та позитивні аспекти штучного інтелекту ми поспілкувались із
Оленою Левандовською – співзасновницею та головою ГО UMind.
– Чи відомо, які форми штучного інтелекту використовують зараз школярі? Чи використовують його лише для навчання, чи також для створення власного контенту?
– Я маю двох синів, які якраз є поколінням Альфа. Це діти народжені після 2010 року, це перше покоління в світі, яке сприймає світ не через текст, а через відео, на відміну від старших поколінь. І під впливом цього покоління, яке вже є самостійними, впевненими в собі підлітками, і диктуються нові правила на ринку.
Я спостерігаю це і за своїми дітьми також, яким зараз одинадцять та сім років, які теж є представниками Альфа. Вони найкраще сприймають динамічні короткі відео, всілякі графіки чи інші графічні елементи. Чудово, якщо є текстове субтитрування чи меми, але без перебільшення.
Ми разом з Суспільним створили і продовжуємо наповнювати YouTube канал «Колайдер». Проєкт ми назвали «Зухвала школа майбутнього», тому що сучасні молоді люди, які навчаються в школі, точно є зухвалими в хорошому сенсі цього слова. Вони не бояться своїх бажань, своїх думок,
чи відстоювати свої кордони.
На цьому Ютубі ми постійно тестуємо відео, які мають підходити, бути цікавими та зачепити увагу молоді, адже ми хочемо наповнювати ринок України якісним і пізнавальним україномовним контентом. Ми також маємо проєкт, який розповідає підліткам про Україну, зокрема її культуру, мову та історію, який називається «Українологія».
Це цифровий проєкт, який ми ведемо в Інстаграмі та ТікТоці. Там ми теж намагаємося розповісти легкою, зрозумілою мовою нашим підліткам про те, хто вони, звідки вони, чому така мова, чому така культура, які були діячі, а чому ми говоримо саме такі слова, і чому наші міста називаються саме так.
Власне штучний інтелект нам дуже в допомогу, якщо гарно його брифувати. Тоді він робить нам чудові відео та візуалізації. Так ми робили дуже успішний проєкт про те, як ШІ бачить українські міста. Молодь була в захваті. Ми брифували, показували місто, якісь характеристики, і ШІ створював під це картинки.
Дуже багато підлітків нам писали: «Ого, це моє місто, мені так подобається зображення», або «Ой, ну, тут чогось там не вистачає».
Тобто ось в такому форматі ми теж частково навчаємо дітей, хоч це і неформальна освіта. Ми їм даємо нові знання, нове розуміння і ще тут, звичайно, нам ШІ стає в пригоді.
– Чи існують ризики використання штучного інтелекту школярами? Чи не зникає у дітей мотивація до навчання?
– У використанні програм на основі штучного інтелекту є певні ризики, тому що діти не завжди володіють достатнім критичним мисленням для того, щоб розуміти, що ChatGPT чи Gemini це не остання інстанція, що вони теж можуть помилятися і усю інформацію від них слід добре перевіряти.
Іншим ризиком є втрата освітніх навичок. Основний ризик – це те, що діти мають вміти працювати з цими програмами, адже вони не можуть до кінця усвідомити, що навіть ця дуже розумна машина теж може помилятися.
Тому світ рухається в сторону того, що вчить суспільство користуватись ШІ. Штучний інтелект – це чудове доповнення і спрощення нашої роботи. Але за умов, коли ти без критичного мислення підходиш до використання різноманітних програм – це може бути проблемою.
Читайте також: Ігрове онлайн-середовище. Чи є у ньому небезпеки
– Чи мають вчителі достатньо компетенцій, щоб користуватись ШІ? Чи потрібно якось вдосконалювати їхні знання про ці інструменти?
– Не тільки дітей треба вчити, зараз всіх треба вчити цим користуватися. Якщо у приватних школах вчителі вже підтягнули знання про штучний інтелект, то зазвичай, в середньостатистичній школі вчителі можуть навіть не знати про існування чатів чи інших інструментів, або не повністю розуміти, як вони працюють, який вони результат дають.
Вчитися користуватись ШІ треба усім, а вчителям тим паче. Учні вчаться набагато швидше і аби встигати за ними, і аби дійсно могти відслідкувати усе, нам треба бути на крок попереду учня.
– Які небезпеки криються у використанні штучного інтелекту? Чи можна розкрити особисті дані використовуючи його?
– Іноді навіть юристи просять допомоги ШІ у вирішенні якихось судових справ і заливають туди документи справ. І були прецеденти, що це потім виходило в публічний розголос, тому що все, що ти заливаєш в ШІ, аналізується і забирається ним.
Тут уже мова про критичне мислення, яке треба виховувати в молоді, тому що ми живемо в світі постійних інформаційних воєн.
В цілому, проблеми з медіаграмотністю спостерігаються усюди. І є проблеми також з критичним мисленням.
Люди дуже легковажно ставляться до небезпек в інтернеті, будь-яка зайва інформація може грати проти нас і, зокрема, проти наших дітей. Ми ніколи не знаємо, що штучний інтелект відповість дитині, особливо коли це доходить до психологічних проблем.
Інколи підлітки починають обговорювати якісь екзистенційні, світоглядні питання з ChatGPT і можуть отримувати дуже різні відповіді. Найперше боротись з цим повинні батьки, бо вони несуть відповідальність за своїх дітей. Але далі школа, коледжі, профтехи, університети мають працювати з цією молоддю і навчати їх критичного мислення.
Згідно з дослідженнямЕдельман Барометр 2025 (щорічне дослідження інформаційного поля) 2025-й рік названий роком кризи довіри, коли ніхто нікому не вірить. І, на жаль, недовіра виникає особливо в дітей.
Важливо пояснити дітям, що не варто перекладати відповідальність на штучний інтелект. Штучний інтелект – це ще порівняно нова технологія, особливо в Україні, ми ще не готові до таких викликів.
Технології розвиваються швидше, ніж ми стаємо до них готовими.
– Чи є загроза того, що діти використовуватимуть ШІ для створення фейків та створюватимуть контент, який ображає інших?
– Діти вже цим користуються. Вони дійсно можуть створювати різноманітні відео з використанням ШІ, щось підставляти туди, щось змінювати. Дійсно це загроза. Це, знову ж таки, від недостатнього критичного мислення.
Діти можуть поширювати фейки в своїх чатах і будь-що створити за допомогою певних програм. В Австралії на законодавчому рівні заборонилисоцмережі дітям до 16 років. Це вже перші кроки в більш розвинених країнах для запобігання небезпек для дітей в інтернеті.
– Як правильно говорити з дітьми про ризики, які існують? Які політики слід запровадити, щоб уникнути ризиків?
– Поки що, масових інструментів немає. В школах майбутнього мають з'явитися певні факультативи чи предмети про те, як працювати з ШІ, і ось тут мають бути включені всі загрози. Інші країни теж ще самі не встигли створити масові і систематичні інструменти. Їх поки що немає, вони тільки зароджуються. Поки що це відповідальність батьків, вчителів, які свідомі цього.
Соломія ХРИП'ЯК
