Використання штучного інтелекту починає серйозно впливати на якість і надійність наукових публікацій. Про це йдеться в новому аналізі. Одним із головних прикладів автор називає arXiv — відкритий онлайн-архів наукових робіт, який працює з 1991 року. Саме там дослідники публікують так звані препринти — тексти, що ще не пройшли повноцінну наукову перевірку.
Про це пише видання Gizmodo.
На відміну від традиційного рецензування, яке може тривати місяцями, arXiv потребує лише короткої модерації. Це дозволяє швидко ділитися новими ідеями з науковою спільнотою.
Однак тепер ця система опинилася під загрозою через масове використання ШІ.
Як зазначає The Atlantic, засновник arXiv і професор Корнелльського університету Пол Ґінспарґ ще з появи ChatGPT побоюється, що ШІ допомагає обходити мінімальні бар'єри, які раніше стримували потік неякісних матеріалів.
Минулого року Ґінспарґ брав участь у дослідженні, яке аналізувало ймовірне використання великих мовних моделей у поданнях на arXiv. Результати показали: автори, які застосовували ШІ для створення або доповнення робіт, публікувалися на 33% частіше,
ніж ті, хто працював без нього.
У дослідженні визнають, що ШІ може бути корисним — наприклад, допомагати долати мовний бар'єр. Водночас автори застерігають:
«Традиційні ознаки наукової якості, зокрема складність мови, перестають бути надійними показниками цінності, тоді як кількість наукових робіт стрімко зростає. У міру розвитку систем ШІ вони ставитимуть під сумнів наші базові уявлення про якість досліджень, наукову комунікацію та саму природу інтелектуальної праці».
Проблема виходить далеко за межі arXiv. Загалом наукова сфера переживає складний період.
Журнал Nature нещодавно опублікував історію про науковця з Німеччини Марселя Бухера, який використовував ChatGPT для створення електронних листів, навчальних матеріалів, лекцій і тестів. ШІ також допомагав йому аналізувати відповіді студентів та був інтегрований у навчальний процес. Згодом Бухер спробував тимчасово вимкнути опцію згоди на обробку даних, після чого ChatGPT видалив усю інформацію, яку він зберігав лише в додатку — тобто на серверах OpenAI. У Nature вчений поскаржився, що «два роки ретельно структурованої академічної роботи зникли».
Автор матеріалу називає таку ШІ-індуковану недбалість особливо тривожною саме в тій сфері, де зазвичай очікують максимальної точності й уваги до деталей.
Після запуску ChatGPT кількість наукових публікацій різко зросла вже за кілька місяців. Тепер, як зазначає The Atlantic, стає зрозумілим реальний масштаб проблеми — йдеться не лише про окремих дослідників, які поспішають «штампувати» роботи через тиск «публікуйся або зникни», а й про шахрайство промислового масштабу.
Наприклад, у галузі онкології недобросовісні автори можуть за допомогою ШІ створювати нудні, на перший погляд непримітні статті про взаємодію пухлинної клітини з одним білком із тисяч можливих. Якщо робота не претендує на сенсацію, вона викликає менше підозр і має більше шансів бути опублікованою — навіть у поважному журналі. Додаткової правдоподібності надають і згенеровані ШІ зображення лабораторних результатів.
У підсумку, як пише автор, науку накриває хвиля «інформаційного сміття». Тож усім — від викладачів і дослідників до рецензентів і модераторів arXiv — доводиться працювати уважніше.
Інакше сховища знань, які ще нещодавно вважалися одними з небагатьох надійних джерел інформації, ризикують бути переповненими матеріалами сумнівної якості. Автор риторично запитує: чи схожий 2026 рік на час, коли люди стають менш лінивими?
Читайте також:
- Понад 50 нових мільярдерів. Кому штучний інтелект приніс великі статки у 2025 році
- GPT, рятуй. Чи спроможний штучний інтелект замінити живих лікарів?
- Бум, спад чи негативна реакція? Справжній вплив штучного інтелекту почне проявлятися у 2026 році — The Economist
