Онлайн-музей який можна відвідати з 18 лютого, має на меті зробити культурну спадщину України доступною для громадськості в той час, коли багато представлених артефактів неможливо побачити на власні очі.
Онлайн-виставка під назвою «Наша земля, наша історія: перехрестя української історії» демонструє 25 3D-сканів історичних об’єктів, багато з яких нині зберігаються у таємних сховищах, щоб захистити їх від війни.
Віртуальний музей поділений на п’ять залів: Північ, Південь, Схід, Захід і Центр – «кожен із них символізує різні культурні витоки, що сформували Україну та зробили у її складну спадщину й культурну ідентичність».
Серед представлених артефактів – наприклад, теракотова фігурка зі сумнозвісного острова Зміїний, який Росія захопила на початку повномасштабного вторгнення, а Україна повернула під контроль влітку 2022 року.
Команда планує 3D-сканування історичного корабельного судна, що затонуло в Запоріжжі, під час роботи над віртуальним музеєм «Наш край»Сканування здійснюють шляхом створення великої кількості фотографій, що перекривають одна одну, з різних ракурсів і за рівномірного освітлення.
Потім ці знімки завантажують у спеціальну програму, яка перетворює їх на одне високодеталізоване 3D-зображення.
Учасники проєкту працюють над створенням віртуального музею під час навчального семінаруОлександра Іванова історикиня та археологиня з української найково-дослідницької організації «Архаїка», була однією із 32 експертів, які їздили до Польщі на навчання з 3D-візуалізації та створили частину сканів для віртуального музею. Вона зазначає, що файли 3D-зображень навіть невеликих артефактів можуть сягати сотень гігабайтів, тому роздільна здатність зображень на публічному вебсайті є обмеженою. Проте оригінальні багатогігабайтні скани, зібрані в межах проєкту, вже використовуються іноземними дослідниками.
Олександра Іванова документує глиняний артефакт у Києві для віртуального музею«Вони не приїжджають в Україну – просто отримують ці файли, досліджують їх і публікують статті», – сказала вона Радіо Свобода, додавши, що надзвичайно детальні 3D-зображення є «корисним інструментом у часи війни, коли науковцям з інших країн заборонено приїжджати в Україну, а транспортувати артефакти за кордон дуже небезпечно».
За даними ЮНЕСКО, 39 українських музеїв та чотири археологічні пам’ятки були пошкоджені під час російського повномасштабного вторгнення, що триває.
Порожня вітрина в Херсонському обласному музеї у грудні 2022 року після російської окупації міста, під час якої, за даними України, тисячі артефактів були викрадені з музеюМарія Лобанова на власному досвіді відчула загрозу історичним скарбам своєї країни. 20 липня 2023 року кураторка Одеського археологічного музею сховалася у ванній кімнаті своєї квартири, коли на портове місто обрушився шквал російських ракет і дронів. Наступного ранку вона прийшла до музею і виявила вибиті вікна та тріщину в стелі однієї з кімнат, яка згодом обвалилася.
Вона розповіла, що зголосилася пройти навчання із 3D-зйомки для віртуального музею, оскільки майже чотири роки війни підтвердили суворий урок, що «культурна спадщина може бути втрачена або пошкоджена будь-якої миті». Крім того, оскільки Одеса нині вважається ризикованим напрямком для іноземних туристів і дослідників, кураторка каже: «Багато унікальних об’єктів залишаються невидимими для світу».
Золотий шолом четвертого століття до нашої ери, знайдений на Кримському півострові, наразі зберігається в УкраїніВіртуальний музей – нещодавня ініціатива зі збереження матеріальної спадщини України шляхом цифрового сканування. Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року волонтери й експерти зібрали терабайти даних у межах проєктів, які передбачали оцифрування державних архівів і навіть цілих історичних будівель. Проєкт «Наша земля» фінансувався різними групами, зокрема Iron Mountain Living Legacy Initiative, Фондом послів США зі збереження культурної спадщини та Ягеллонським університетом у Кракові. Ініціативу реалізували організація «Архіїка» та CyArk – організація, що займається картографуванням світової спадщини за допомогою технологій 3D-сканування.
Лобанова каже, що, попри те, що більшість музейних скарбів по всій Україні нині зберігається у сховищах, інтерес до української спадщини з початку війни лише зріс.
«Я помітила, що багато людей хочуть прийти до [Одеського] музею. Вони стали більш зацікавленими, ставлять запитання», – каже вона.
За її словами,
це явище спостерігається і в інших культурних установах: «Це добре помітно всюди в Україні – не лише в музеях. Люди також хочуть відвідувати українські театри й слухати українську музику, просто щоб більше дізнатися про свою спадщину».
Ось які мистецькі скарби, за даними України, військові РФ викрали з Херсону
«Ми не дозволимо» – графіка Георгія Малакова 1961 року, що зображує битву за Київ часів Другої світової війни.Гравюра є однією із сотень творів мистецтва, які були каталогізовані та опубліковані Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України 11 листопада. Ця дата знаменує третю річницю деокупації Україною Херсонської області у 2022 році
«П’яниці», недатована картина Владислава Ізмайловича.Картини були здебільшого з Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка, звідки твори мистецтва, як повідомляла українська влада, систематично викрадали окупаційні російські війська
«Гаєт» («Життя») – картина Горація Чернухіна 1975 року.Головне управління розвідки України оприлюднило список із 1233 картин, викрадених з музею разом із багатьма іншими творами мистецтва
Разом із картинами до списку, опублікованого ГУР, внесли кілька скульптур, як-от ця статуетка, виготовлена Михайлом Врубелем приблизно у 1900 році.Російське керівництво ніяк не коментує інформацію стосовно пограбувань з боку армії РФ на окупованих українських територіях, попри численні свідчення та фотодокази
«ДніпроГЕС», офорт Олександра Пащенка 1951 року, зображує будівництво Дніпровської гідроелектростанції
«Пісня козаків», картина Івана Шульги 1945 року
Картина ХХ століття, що зображує гірське село Ушгулі в Грузії, автор – Валерій Сегед
«Собака і заєць», картина 19 століття Миколи Свєрчкова
Портрет Корсакової Л.І., картина Фелікса Кіддера 1981 року
Театр у приморському болгарському місті Варна зображений на витворі мистецтва 1957 року
11 листопада у Львові відкрилася виставка під назвою «Херсон: Не/вкрадене», на якій представлені картини, на написання яких надихнули історичні скарби, викрадені з музеїв Херсону.
Максим Козицький, голова Львівської ОВА (на фото), сказав: «Ворог може грабувати картини, руйнувати будівлі, руйнувати пам’ятники, але він безсилий перед людьми, які люблять свою країну та своє місто, які пам’ятають, зберігають та творять»
Українські символи часів великої війни, які стали світовими
Чи вистоїть Гуляйполе – символ Махна і символ свободи?
«Запорожці пишуть листа». Як оборонці України відтворюють картину Рєпіна в фотографіях
«Спогади в коробках»: як викладати українську історію дітям в еміграції?
ЮНЕСКО може зупинити знищення культурної спадщини України в окупованому Криму?
