Національний координаційний центр кібербезпеки першим рекомендував обмежити використання Telegram у військових структурах, на об'єктах критичної інфраструктури та в державних органах. Керівниця департаменту з питань інформаційної безпеки та кіберзахисту Апарату РНБО України Наталія Ткачук розповіла в інтерв'ю SPEKA про причини цього рішення та наслідки для безпеки держави. The Page переказує найважливіше.
Чому Telegram становить ризик
Наталія Ткачук пояснює, що передача інформації через Telegram становить серйозний ризик для національної безпеки. Водночас деякі інституції все ще користуються цим месенджером, попри рекомендації Центру кібербезпеки.
«Питання повного блокування — політичне і має вирішуватися на рівні держави та законодавства. Потрібно враховувати, що росія може використати такі кроки у своїй пропаганді», — каже Ткачук.
Позиція РНБО чітка: громадяни самі ухвалюють рішення про використання месенджера, але в державних органах і війську жодних службових завдань через Telegram виконувати не можна. Сама Наталія Ткачук принципово не користується цим додатком,
віддаючи перевагу WhatsApp і Signal.
«Кожен має розуміти: Telegram – це зброя російських спецслужб», — підкреслює керівниця департаменту.
Кібергігієна може врятувати життя
Питання кібербезпеки стає критично важливим для військових. Зараз головна мета російських хакерів полягає у кіберрозвідці: перебування всередині систем, особливо військових, і збір інформації для планування операцій та нанесення вогневого ураження.
«Кібергігієна військових критично важлива. Якщо нехтувати безпекою пристрою, можна поставити під загрозу не тільки себе, а й побратимів», — застерігає Ткачук.
Соціальна інженерія працює дуже активно. Не можна відкривати невідомі посилання або передавати координати через неперевірені месенджери. Один необережний крок може коштувати життів військових підрозділів.
Політики загрожують енергетиці
Окрема проблема полягає у необережних комунікаціях політиків під час обстрілів енергетичної інфраструктури. Частина народних депутатів публікує зайві деталі, які ворог може використати для коригування атак.
«Енергетична сфера надзвичайно чутлива, і її не можна підставляти заради короткострокового піару.
Під час війни швидкість новин не повинна шкодити безпеці, адже інформація — це також зброя. Нею можна випадково вдарити по собі», — пояснює Наталія Ткачук.
На її думку, такі речі взагалі краще не афішувати, адже люди й так бачать, чи є світло.
Соцмережі повільно реагують на фейки
Росія активно використовує штучний інтелект для створення дезінформації. Якщо на початку війни фейки були примітивними, то зараз це професійні матеріали, які важко відрізнити від справжніх.
Велика відповідальність лежить на соціальних платформах, проте навіть коли РНБО доводить, що це фейк, видалення контенту займає до трьох днів. За цей час дезінформація встигає розповсюдитися. Meta блокує такий контент або обмежує доступ до нього з території України. Співпраця з TikTok також існує, але швидкої реакції немає — це теж займає дні.
Читайте у повній статті SPEKA про операцію «Чорна зима» проти української енергетики, новий регіональний кіберальянс з Румунією та Молдовою, використання штучного інтелекту у російській дезінформації та загрозу диверсій проти підводних інтернет-кабелів, які можуть спричинити масштабні збої у глобальній мережі.
