Уряд Індії готує масштабну програму державної підтримки напівпровідникової галузі, передбачивши створення фонду обсягом близько $10,8 млрд, який буде спрямований на субсидування проєктів із виробництва чипів та залучення до країни провідних світових компаній.
Ініціатива, про яку повідомляє Bloomberg, фактично є спробою Індії увійти до вузького кола держав, що контролюють ключові технології мікроелектроніки, де сьогодні домінують Тайвань, Південна Корея та США.
Ставка на перевірену модель субсидійНова стратегія значною мірою базується на вже відпрацьованій моделі державної підтримки, яка раніше була застосована у секторі виробництва електроніки, передусім смартфонів.
Завдяки системі стимулів і локалізації виробництва компанія Apple перенесла в Індію значну частину складання своїх пристроїв — станом на сьогодні близько 25% усіх iPhone виробляється саме там. Такий результат розглядається урядом як доказ ефективності субсидійної політики у залученні глобальних технологічних гравців.
Перші інвестори і внутрішні гравціУ сегменті напівпровідників Індія вже має перші результати.
Зокрема, американська компанія Micron оголосила про інвестиції у виробничі потужності в країні, тоді як індійська Tata Group реалізує проєкт будівництва власного заводу з виробництва чипів, що має стати одним із ключових елементів національної індустрії.
Таким чином, уряд фактично намагається поєднати дві моделі розвитку — залучення транснаціональних корпорацій і одночасне формування власних виробничих гравців.
Гонка за технологічний суверенітетАмбіції Нью-Делі виходять за межі локального розвитку галузі. До 2032 року Індія планує досягти рівня технологічної спроможності, співставного з нинішніми світовими лідерами.
Водночас реалізація цієї мети потребуватиме не лише фінансових ресурсів, а й створення повноцінної екосистеми — від інженерної освіти та досліджень до ланцюгів постачання і доступу до критичних технологій.
У глобальному контексті цей крок посилює конкуренцію за контроль над виробництвом напівпровідників, яке вже стало одним із ключових факторів економічної та безпекової політики держав.
