Китайськомовні мережі відмивання коштів стали однією з ключових ланок світової криптозлочинності й вже обробляють десятки мільярдів доларів щороку. За даними аналітиків Chainalysis, лише у 2025 році через них пройшло близько $16,1 млрд, пише ITC.Йдеться про так звані китайськомовні мережі відмивання коштів (CMLN), які сформувалися під час пандемії Covid-19. За кілька років вони виросли настільки, що вже забезпечують близько 20% усіх нелегальних криптопотоків у світі.Їхнє зростання значно швидше за інші канали. Зокрема, це у тисячі разів швидше, ніж централізовані біржі, DeFi й загальний ринок нелегальних криптооперацій. Мережа побудована як конструктор із різних ролей: Running point приймають гроші від жертв або клієнтів, Грошові мули розкидають кошти через рахунки й картки, OTC-брокери збирають дрібні суми в великі, Black U-сервіси швидко “очищають” гроші через автоматичні операції, Гемблінг-платформи маскують кошти під “виграші”. У підсумку гроші проходять кілька етапів і відстежити їх стає майже неможливо.Велика частина цієї інфраструктури працює через Telegram.
Там створюють закриті групи, шукають виконавців і координують операції.Окрему роль відіграють так звані гарантійні платформи, які виступають фактично як маркетплейси для відмивання. Вони зводять клієнтів і виконавців, виступають як ескроу, не відмивають гроші напряму, але дають інфраструктуру. Найефективніші сервіси можуть обробляти великі суми за хвилини. Наприклад, Black U-системи справляються з транзакціями в середньому за 1,6 хвилини.А чим швидше проходять гроші, тим складніше їх відстежити або заморозити.Навіть санкції й закриття окремих платформ не дають довгого ефекту. Причина криється у децентралізації. Сервіси легко замінюються, учасники швидко переходять на нові платформи, а мережа не має єдиного центру. Фактично це жива система, яка постійно адаптується. Загальний обсяг відмивання криптоактивів зріс із $10 млрд у 2020 році до понад $82 млрд у 2025-му. І частка CMLN у цьому продовжує зростати. Експерти кажуть, що проблема не лише в технологіях, а й у слабкій координації між країнами. Через це злочинці працюють у моделі “низький ризик — високий прибуток”.Україна також стикається з криптошахрайством. За даними Кіберполіції, від початку повномасштабного вторгнення масштаби легалізації злочинних коштів через криптовалюту в нашій країні зросли приблизно на 40%.Як і у випадку з китайськомовними мережами, де використовують «грошових мулів», ключову роль в українських тіньових схемах відіграють так звані «дропи». Це підставні особи, які за фінансову винагороду продають злочинцям доступ до своїх банківських рахунків або криптогаманців.
