Технології

Дослідники розробили систему біо-ШІ, яка використовує живі нейрони для обчислень

8 квт•ProstoMob

Вчені розробили інноваційну систему біологічного штучного інтелекту, в якій живі кортикальні нейрони щурів були навчені виконувати обчислювальні завдання в режимі реального часу. Дослідження зосереджено на об’єднанні біологічних нейронних мереж із методами машинного навчання. Головна мета полягає у вивченні того, чи можуть живі нейрони функціонувати як повноцінні обчислювальні системи, а не лише як біологічні компоненти. Про це пише видання Gizmochina.

Архітектура та принцип роботиСистема інтегрує живі нейрони з мікроелектродними масивами високої щільності та мікрофлюїдними пристроями. Нейронні сигнали реєструються, перетворюються на безперервні дані та повертаються в систему як електрична стимуляція у вигляді замкненого циклу тривалістю близько 330 мілісекунд. Метод навчання в реальному часі постійно коригує вихідні дані відповідно до цільових сигналів, дозволяючи мережі навчатися без зовнішнього втручання.

Для підвищення продуктивності нейрони фізично організували у 128 мікропор, з’єднаних мікроканалами. Цей дизайн допоміг уникнути надмірної синхронізації,

що є поширеною проблемою в неструктурованих нейронних мережах. У результаті кореляція нейронів значно знизилася з 0,45 до приблизно 0,12, що призвело до більш складної та ефективної поведінки мережі. Структура у вигляді решітки продемонструвала найкращі загальні показники.

Результати, обмеження та перспективиБіогібридна система успішно згенерувала різні форми хвиль: синусоїдальні, прямокутні та трикутні в кількох часових інтервалах. Також було продемонстровано здатність моделювати складні хаотичні системи, такі як атрактор Лоренца. Під час навчання система підтримувала високу точність, досягаючи рівня кореляції понад 0,8.

Попри заявлені можливості, технологія має певні недоліки:

  • Зниження продуктивності та зростання кількості помилок після завершення навчання під час переходу в автономний режим.
  • Затримка зворотного зв’язку в 330 мілісекунд, яка обмежує можливості системи в обробці сигналів, що швидко змінюються.
У майбутніх дослідженнях планується зменшити затримку за допомогою спеціалізованого апаратного забезпечення. Подальший розвиток технології може знайти застосування в інтерфейсах “мозок-машина”, нейронному протезуванні та створенні біогібридних систем штучного інтелекту нового покоління.

Читайте також:

Запис Дослідники розробили систему біо-ШІ, яка використовує живі нейрони для обчислень спершу з'явиться на ProstoMob.

Сигнал, щур

Читайте ще