31 березня в київському просторі Kooperativ команда AIN презентувала дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027. Наш аналітичний відділ проаналізував понад 200 локальних і глобальних звітів, вивчив бізнес-кейси компаній і зібрав головні українські та світові тренди, які вже впливають на бізнес, комунікації та цифрове середовище.
Презентація дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027. Фото: Вадим МонастирськийПрезентація дослідження складалася з трьох панелей, під час яких обговорювали кенсел-культуру, вплив ШІ на видимість бренду та антикризові стратегії.
Дослідження підготовлено за підтримки партнерів:
- Lenovo — глобальний технологічний лідер, що забезпечує бізнес повним стеком інтелектуальних рішень: від персональних пристроїв з підтримкою штучного інтелекту до найсучаснішої гібридної інфраструктури.
- CLUST — венчур-білдер, що спільно з кофаундерами будує технологічні бізнеси. Команда запускає продукти з нуля, перевіряє гіпотези, масштабує рішення та працює з підприємцями до моменту, коли бізнес виходить на стабільну модель.
Спікерки: CEO WeSher Катерина Шеремет, стратегиня з комунікацій із 24-річним досвідом у PR Оксана Гошва та експертка зі стратегічних комунікацій і директорка БФ «Доступ» Марія Кравченко.
Презентація дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027. Фото: Вадим МонастирськийЩо обговорювали? Як репутаційні скандали впливають на бізнес у цифрах. Яка межа між скандалом у соцмережах і кризою, яка вже матиме фінансові наслідки: падіння продажів, втрату партнерств, відмову ритейлу, проблеми з наймом, репутаційний тиск на команду та втрачені можливості.
Ключові тези: не кожен скандал має великий вплив на бізнес. Наслідки репутаційних факапів залежать від масштабу охоплення, бульбашки, у якій розгортається історія (наприклад, певної соцмережі), категорії продукту, аудиторії та наявності альтернатив.
Кризові комунікації не мають бути зверненням до всіх. Насамперед бренд має працювати зі стейкхолдерами, яких проблема реально зачіпає, тобто співробітниками, партнерами, постачальниками, клієнтами, регуляторами.
Окреме важливе поняття — превентивність. Бізнес часто починає вирішувати ситуацію,
коли вона вже вийшла з-під контролю, хоча частину ризиків можна відстежити раніше.
Ще один акцент — український ринок досі лише формує системну культуру репутації. Спікерки по-різному оцінювали темп цього процесу, але погоджувалися, що інтерес до репутаційного менеджменту зростає.
Це співзвучно з висновками дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027: в умовах зростання ролі ШІ зростає і цінність людського контенту. Зокрема, 30% користувачів менше довіряють брендам з очевидною ШІ-рекламою, а 80% — втрачають довіру, якщо бренд приховує використання ШІ.
GEO: життя після GoogleСпікери та спікерки: ШІ-спеціаліст і засновник Hworknet Community Богдан Щербаков, co-owner EdTech-проєктів Дарія Возна та генеральний директор Lenovo в Україні Тарас Джамалов. Lenovo також виступила партнером дослідження.
Презентація дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027. Фото: Вадим МонастирськийЩо обговорювали? Generative Engine Optimization — підхід, що враховує не лише класичну індексацію сайту, а й те, як бренд відображається у відповідях великих мовних моделей (тобто вже звичних нам Claude,
Gemini, ChatGPT). Частина бізнесів уже помічає цей зсув: заявки, замовлення і трафік, які приходять саме з ChatGPT чи інших ШІ-інструментів.
Ключові тези: GEO виростає з SEO, але працює за іншою логікою. Раніше боротьба йшла за місце в списку посилань, а зараз важливо, чи з’являється бренд у самій відповіді моделі, чи вважає вона його релевантним для користувачів.
Через це змінюється й запит: люди дедалі рідше шукають короткими ключовими словами і дедалі частіше формулюють питання природною мовою.
Крім того, український ринок GEO лише входить у фазу активного розвитку, хоча на глобальному ринку такі підходи досліджують уже кілька років. Тут українські бізнеси мають вікно можливостей: можна відносно рано зайняти позицію в цій новій логіці пошуку.
Спікери радили перевіряти, як бренд бачать різні моделі, шукати себе в режимі інкогніто, аналізувати не лише сайт, а й соцмережі, які також індексуються.
GEO поки що важко точно вимірювати: не всі моделі дають прозорі дані про переходи, а значна частина взаємодії з брендом може взагалі не завершуватися кліком. Також серед ризиків — галюцинації моделей і неточні рекомендації.
Фінальна порада: контент має бути для людей, але його варто адаптувати і для моделей, щоб залишатися видимим.
Tone of Voice та антикризова аптечкаСпікери та спікерки: Наталія Жилінкова з Mainstream, Head of Crisis & Digital Reputation у Truman Олександр Запорожець і Creative Marketing Manager у Reface Альона Рижук.
Презентація дослідження Digital & Tech Trends 2026–2027. Фото: Вадим МонастирськийЩо обговорювали? Зміну tone of voice брендів під час повномасштабної війни в розрізі чутливості до контексту довкола.
Ключові тези: у 2022 році домінували обережність і стриманість, та згодом частина брендів почала тестувати, на що аудиторія вже готова реагувати спокійніше. Тут виникають ризики репутаційних факапів: бренди у власній бульбашці іноді втрачають відчуття зовнішнього контексту й помилково сприймають свою аудиторію як універсальну.
Єдиного tone of voice для всіх платформ фактично не існує. Комунікації в Instagram, TikTok, Threads чи Telegram мають відрізнятися, бо ЦА та очікування від брендів у цих соцмережах різні. Тому уніфікований підхід у цьому випадку не спрацює,
і контент треба адаптувати під кожну платформу.
Головна дилема комунікаційних команд під час кризових ситуацій — реагувати швидко чи правильно. Швидкість важлива, але без базового аналізу можна тільки погіршити ситуацію.
Потрібно зрозуміти, йдеться про кризу чи локальну хвилю, яка не вийде за межі конкретної платформи. Якщо проблема вже росте, бренд має швидко зафіксувати, що знає про ситуацію і працює з нею.
Ще одне важливе питання – внутрішня оптика: команди всередині компаній часто або недооцінюють масштаби проблеми, або, навпаки, панікують. Тож важливий зовнішній погляд у кризовій комунікації.
У дослідженні це підсилюється ще одним трендом — зростанням попиту на людський тон у комунікаціях. Що більше ШІ-контенту, то більше цінуються чесність, емоційність і відчуття реальної присутності бренду.
Штучний інтелект варто сприймати як молодшого спеціаліста, чию роботу треба перевіряти, а не як самостійну заміну людині.
Це також відповідає ширшому тренду Human Made / Human Privilege: у найближчі роки брендам доведеться балансувати між автоматизацією та збереженням людського голосу, адже саме він формує довіру.
Повне дослідження Digital & Tech Trends від AIN
