OpenAI випустила нове оновлення десктопного Codex — і воно виглядає як крок до зовсім іншого продукту. Тепер ШІ може працювати у фоновому режимі, керувати додатками на комп’ютері та виконувати задачі без участі користувача.
Codex почав «бачити» і керувати комп’ютеромГоловна зміна — так званий background-режим. Codex отримав можливість взаємодіяти з ПК як людина: бачити екран, клікати, вводити текст і відкривати програми.
Це працює паралельно з користувачем — ШІ не блокує роботу і може виконувати задачі «у фоні». Фактично, це перехід від асистента до повноцінного цифрового агента.
Особливо це важливо там, де немає API: наприклад, тестування інтерфейсів або робота з локальними програмами.
ШІ, який працює за розкладомCodex тепер може планувати задачі наперед — від кількох годин до тижнів. Він «прокидається» у потрібний момент і виконує дію самостійно.
Це наближає його до автоматизації рівня «поставив і забув»: наприклад, регулярні перевірки, оновлення або генерація контенту.
Вбудований браузер і візуальний контрольЩе одна зміна — браузер всередині додатку. Він дозволяє бачити,
що саме робить Codex під час роботи з вебом.
Користувач може залишати коментарі прямо на сторінці — як у Figma або інших інструментах дизайну. Це створює новий формат взаємодії: не через код, а через візуальні правки.
Вихід за межі програмуванняCodex більше не лише для розробників.
Оновлення додає:
- роботу з кількома терміналами
- інтеграцію з GitHub-коментарями
- близько 90 нових плагінів
Це вже не просто апдейтУ OpenAI прямо натякають: це частина більшого плану.
Codex поступово перетворюється на основу майбутнього «суперапу», який об’єднає браузер, ШІ-агентів і робочі інструменти.
Цікаво, що компанія робить це публічно — поступово додаючи функції замість запуску окремого продукту.
Чому це важливоЦе змінює саму модель роботи з комп’ютером.
Замість того щоб користувач відкривав програми і виконував дії, це робить ШІ.
Фактично, ПК стає середовищем для агентів, а не лише інструментом для людини.
Цікавий фактCodex тепер може одночасно запускати кілька агентів на одному комп’ютері — кожен із власними задачами. Це нагадує багатозадачність, але вже на рівні ШІ, а не людини.
