На сьогодні штучний інтелект вже перестав бути просто інструментом і перетворився на фактор, який радикально змінює підходи до бізнесу та державного управління.
Про це під час заходу NV Велика цифрова трансформація заявив В’ячеслав Проценко, директор з управління, розробки та впровадження програмних рішень у державному секторі в EPAM.
За його словами, сама компанія EPAM вже стала Al-Native — тобто такою, де штучний інтелект інтегрований у більшість процесів: від операційної діяльності до стратегічного планування.
«Усі процеси так чи інакше використовують штучний інтелект. Він уже змінив багато рівнів нашого планування, включно зі стратегічним», — зазначив Проценко.
Проценко також окреслив еволюцію ролі штучного інтелекту за останні роки. За його словами, переломний момент настав у листопаді 2022 року, коли з’явилися доступні масовому користувачу інструменти на кшталт ChatGPT.
Він зазначив, що спочатку ШІ сприймався як інструмент, однак уже навесні 2023 року він став частиною стратегій компаній. «Після цього ми вже не можемо заперечувати, що штучний інтелект змінює світ»,
— підкреслив він.
Сьогодні, за його словами, ШІ дозволяє не лише автоматизувати процеси, а й масштабувати експертизу, створювати нові продукти та пропонувати клієнтам принципово нові рішення — зокрема AI-асистентів для бізнесу.
Говорячи про кінець довгострокових стратегій, він зазначив, що одним із ключових наслідків цієї трансформації є радикальна зміна підходу до стратегічного планування.
За словами Проценка, традиційні горизонти планування — один, три чи п’ять років — більше не працюють.
«Сьогодні стратегія — це вже не роки. Це три місяці. І її потрібно постійно переглядати», — пояснив він, зазначивши, що фактично стратегія стає динамічним документом, який швидко адаптується до змін середовища.
Кажучи про те, де ШІ дає найбільший ефект у державі він підкреслив, що нинішній «хайп» навколо ШІ стосується насамперед генеративного штучного інтелекту, який найкраще працює з текстами, даними та повторюваними процесами.
Саме тому держава є ідеальним середовищем для його впровадження.
«Держава — це бюрократична система: багато текстів, даних, регламентів. І це величезний простір для оптимізації»,
— зазначив він.
Серед ключових напрямів:
- документообіг;
- обробка та аналіз даних;
- статистика;
- юридичні сервіси.
Також уже з’являються рішення для юридичних підрозділів держави, які допомагають автоматизувати роботу з документами.
Ще одним перспективним напрямом, на думку Проценка, є сфера охорони здоров’я.
Він переконаний, що ШІ може допомогти державі ефективніше:
- аналізувати потреби населення;
- визначати, кого субсидіювати;
- оптимізувати розподіл бюджетних ресурсів.
Проте, ща його словами впровадження ШІ у державі супроводжується серйозними викликами.
Серед ключових ризиків:
- захист персональних даних;
- кібербезпека;
- прозорість алгоритмів;
- довіра громадян.
Кажучи про європейський вектор і нові правила гри, Проценко також звернув увагу на необхідність гармонізації розвитку ШІ з європейським законодавством.
Зокрема, він нагадав, що в ЄС посилюється регулювання штучного інтелекту, і Україні необхідно адаптуватися до цих вимог.
«Це буде фактично другий GDPR — із серйозними штрафами та вимогами до комплаєнсу», — пояснив він.
Проценко підкреслив, що попри всі виклики, Україна демонструє високі темпи впровадження ШІ у державному секторі.
За словами Проценка:
- створено центр компетенцій;
- розробляється національна мовна модель;
- впроваджуються AI-рішення в оборонній сфері;
- реалізується стратегія цифрового розвитку до 2030 року.
Проценко наголосив: «Штучний інтелект — це не просто технологія майбутнього, а інструмент, який уже сьогодні змінює підходи до управління, економіки та взаємодії держави з громадянами».
