Багато людей запитують: а скільки взагалі тепла можна отримати від таких дзеркал? І чи є взагалі сенс возитися з цим у гаражі, якщо можна просто купити готовий сонячний колектор.
Принцип роботи доволі простий. Увігнуте дзеркало фокусує сонячне проміння на невеликому приймачі, який поглинає випромінювання й перетворює його на тепло. Це тепло нагріває воду або антифриз, що безперервно циркулює через приймач протягом усього сонячного дня. Дзеркала при цьому повільно повертаються вслід за сонцем — від ранку до вечора — завдяки нескладному пристрою, який можна виготовити самостійно.
Підключається така система до будинку так само, як і звичайні сонячні колектори. Схема знайома: вдень колектори нагрівають воду в баку, а ввечері накопичене тепло йде на опалення і гаряче водопостачання. Різниця лише в тому, що замість традиційних панелей стоять дзеркала.
І тут починається найцікавіше. Узимку один квадратний метр такої дзеркальної системи дає приблизно на 20% більше тепла, ніж метр дорогого сонячного колектора. Чому? Справа в тому, що у звичайних колекторів великі теплові втрати — набагато більші,
ніж у маленького вакуумного приймача, навіть попри те, що він збирає менше сонячної енергії.
Конкретний приклад — система на кордоні США та Канади, про яку розповідають на YouTube-каналі Solar home heating. Там 19 квадратних метрів дзеркал працюють сім місяців опалювального сезону. Клімат у тій місцевості такий, що частка сонячних годин узимку приблизно вдвічі вища, ніж у середньостатистичну європейську зиму. Завдяки цьому в грудні й січні система повністю закриває потребу в гарячій воді й додатково покриває близько 5% витрат на опалення. У перехідні місяці цей показник зростає до 10%, а навесні й восени — понад 50%.
Влітку та в травні з вереснем система не просто справляється з гарячим водопостачанням — вона виробляє стільки енергії, що надлишок іде на підігрів басейну. Власне, саме для цього її й будували: літо на Великих озерах холодне, і без підігріву купатися там — не для слабкодухих.
Варто додати, що в розрахунках використовувався постійний кут нахилу 30° від вертикалі. Якщо змінювати цей кут двічі-чотири рази на рік — підлаштовуючи систему під літнє положення сонця — виробіток тепла помітно зростає, особливо навесні та влітку. Ще один резерв — збільшення відстані між дзеркалами, що зменшує взаємне затінення й також підвищує ефективність.
Запис Експерт розповів, чи варто збирати сонячні колектори самостійно спершу з'явиться на ProstoMob.
