Якщо ви думали, що двигун Стірлінга — це музейний експонат або іграшка для гіків, Том Стентон готовий посперечатися. У другій частині свого проєкту він не просто запустив двигун — він поїхав на ньому. Ну, майже.
Перша версія двигуна працювала, але погано. Повітря не розширювалося достатньо, щоб штовхати поршень як слід. Том з’ясував причину: поршень витискача не був герметичним — і весь тиск просто йшов нікуди. Нова нижня кришка на високотемпературній епоксидці вирішила цю проблему. Паралельно він розточив циліндр спеціальним хонінгувальним інструментом, виготовив новий поршень під TPU-ущільнення і переробив підшипниковий вузол — бо люфт там був неприпустимий.
Результат? Двигун не просто запрацював — він запрацював правильно.
Найцікавіша частина відео — це регенератор. Звучить складно, але ідея елементарна: між гарячою і холодною зонами двигуна розміщується дрібна металева сітка. Гаряче повітря, проходячи крізь неї, віддає частину тепла — а на зворотньому шляху забирає його назад. Менше втрат, менше потреби в нагріві.
Том намотав нержавіючу сітку прямо на витискач,
зафіксував мідним дротом — і отримав приріст оборотів з 326 до 588 RPM. З шматка сітки. Це справді вражає.
Том намагався зробити тихіший пальник на спирту — збудував теплообмінник із міді, зробив саморобний гніт на чотири фітилі, обмотав усе термоковдрою. Але щось пішло не так прямо під час тесту: «щось горить більше, ніж треба» — і на цьому експеримент з тихим пальником закінчився. Газовий різак повернувся на своє місце, хоч виглядає прикріпленим до велосипеда відверто дико.
Для передачі крутного моменту на заднє колесо потрібне зчеплення. Том зробив його з 3D-друкованого маховика, нітрилового корку та… звичайного наждачного паперу на двосторонньому скотчі. Керується все тросом і важелем на кермі. Виглядає саморобно — але тримає навантаження двигуна Стірлінга цілком впевнено.
Охолодження зібрали на базі комп’ютерного радіатора і помпи на 12 В (яка чомусь краще працює від 3,5 В — і живиться від одного літієвого елемента). Після прогріву — перший виїзд.
Відчуття від двигуна? «Може, ватів 30, не більше». Але — їде. На вищій швидкості, коли охолодження краще обдувається повітрям, двигун працює помітніше. Друг Том на 20 кг легший — для нього допомога двигуна відчувається вже відчутніше.
Це не електровелосипед і навіть близько. Але це велосипед, який рухається від нагрівання і охолодження повітря — і це вже саме по собі якесь диво.
Том впевнений: головний резерв — теплообмін усередині двигуна. Якщо покращити його, можна змінити передавальне відношення і отримати реальний асист під час руху. Проєкт продовжується.
Запис Інженер створив велосипед, який їде на двигуні Стірлінга спершу з'явиться на ProstoMob.
