Через
штучний інтелект на ринку праці зараз можна спостерігати одночасно дві
протилежні тенденції. А економісти роблять діаметрально протилежні прогнози про
майбутнє економіки, що базується на використанні AI. Я ж опишу цю ситуацію і
висловлю свою думку – думку бізнес-аналітика, який сам займається впровадженням
AI в бізнес-процеси.Днями
ця новина була буквально всюди: корпорація Oracle всього за один день звільнила
30 тисяч IT-фахівців. Їх замінили нейромережею, яку вони ж і навчали до цього.
Фахівців змусили задокументувати всю свою роботу, після чого передали отриманий
матеріал на навчання AI. І подібне відбувається багато де – я вже писав, що
зараз працівники Meta навчають нейромережі собі на заміну.Власне,
вже багато місяців новинні стрічки рясніють повідомленнями про те, що через AI
звільняють все більше «білих комірців», а молоді спеціалісти не можуть знайти
собі перше місце роботи.Так,
це все є. Але одночасно є і інший тренд. Стає більше робочих місць, наприклад,
в енергетиці – дата-центри штучного інтелекту потребують величезної кількості
енергії. Та й попит на самих фахівців з AI зростає в геометричній прогресії.
І
я – бізнес-аналітик у сфері AI – без роботи не сиджу.Тож
не дивно, що Goldman Sachs у своєму новому дослідженні відзначає відсутність
кореляції динаміки впровадження AI і рівня зайнятості. Висновок експертів: це
не ключовий фактор у структурі безробіття. І справді, історія знає чимало
прикладів, коли впровадження нової технології «вбивало» багато робочих місць –
але створювало ще більше інших.Ось
приклад з недавнього минулого. В 1980-х електронні таблиці майже знищили
професію бухгалтера, що працює з паперовими документами. Але сама професія не
зникла, а породила два нові напрями. Половина бухгалтерів стала просто
обробляти на порядок більше документів завдяки автоматизації, а інша половина –
переключилася на фінансовий аналіз. Графік Financial Times добре це показує:
червона лінія (клерки) падає, синя (аналітики) злітає. Виходить Excel разом з
автоматизацією бухобліку не призвели до безробіття, але здійснили структурну
перебудову зайнятості в цій галузі.І
останнє в цьому розділі. Зараз по соцмережах гуляє жарт: «Ми наймаємо
джунів-програмістів, щоб не палити в такій кількості дорогі токени».
Так ось:
це не зовсім жарт. Занадто багато проєктів впровадження AI виявляються
провальними – точніше, не просчитаними з самого початку. І виходить так: AI
впровадили, «зайвих» людей звільнили, перед начальством та інвесторами гордо
звітувалися... а за підсумками року виявилося, що операційні витрати зросли, а
багато бізнес-процесів не працюють так, як мають.Економістам
добре знайомий так званий «парадокс Джевонса». Суть його полягає в тому, що
коли нова технологія різко знижує трудовитрати, люди споживають одержуваних
продуктів (або послуг) настільки більше, що зайнятість врешті-решт не падає, а
зростає – незважаючи на численні звільнення.Це
як з розробкою веб-сайтів на початку 2000-х: коли процес став у рази
продуктивнішим завдяки новому ПЗ – відповідних фахівців стало в рази більше, бо
сайти змогли собі дозволити більше компаній. Архітектори отримали AutoCAD,
промислові інженери – SolidWorks, агрономи – ExactFarming... І вони не
залишилися без роботи, навпаки: в результаті попит на їхні послуги зростав
швидше, ніж скорочувалися трудовитрати на них.Загалом,
можна сказати,
що AI-оптимісти покладаються на «парадокс Джевонса» в економіці
і на те, що після низки потрясінь ринок праці повернеться до стійкого
зростання.В
свою чергу, AI-песимісти вказують, що всі попередні проривні технології
автоматизували рутинні задачі, для виконання яких не потрібно було високої
кваліфікації і творчого підходу. Електронна таблиця прибрала ручний підрахунок
– але не оцінку фінансового стану компанії. Photoshop дав круті інструменти
дизайнерам, але не навчив професійно малювати гарні логотипи простих клерків.Тепер
же AI увірвався саме в складну і творчу діяльність – в те, за що платили великі
гроші «білим комірцям». Він пише програмний код, складає юридичні документи,
ставить медичні діагнози, генерує рекламні концепції, просчитує фінансові
результати, – і робить все це вже не гірше середнього фахівця. Виходить, що
ринок і справді може вирости, але нові робочі місця дістануться спеціалізованим
AI-агентам. Причому якщо таке станеться – то відбудеться дуже швидко. Не
випадково, мабуть, в Китаї днями рішенням суду заборонили звільняти
співробітників, якщо в рамках оптимізації компанії їхні функції передані AI.
Тобто це вже відбувається не тільки в США.Більше
того, я не думаю, що в нинішньому році заміщення офісних клерків або інженерів
нейромережами дуже прискориться. Впровадження штучного інтелекту в компаніях
стикається зі
все більшою кількістю проблем людського фактора. AI поки не справляється зі
складними задачами в умовах невизначеності. І якщо бізнес-процеси не
оптимізовані «до блиску» і залежать від суб'єктивного підходу з боку
працівників – доручити їх AI-агентам просто не вийде. А це 90% ситуацій,
повірте людині, що працює в даній сфері.Компанії
опинилися в парадоксальній ситуації. За опитуванням AI Momentum 2026, вже
близько половини компаній використовують або тестують штучний інтелект. Ще 40%
планують його впровадження найближчим часом. Однак у більшості випадків
впровадження відбувається на базовому рівні – чат-боти, переклади, прості
автоматизації. Дуже небагатьом вдається інтегрувати AI в такі процеси, як
продажі, маркетинг або клієнтська підтримка. І зовсім мало хто наважується
довірити AI основні бізнес-процеси. Тобто ключові рішення залишаються за людьми
– нехай навіть цим людям допомагають численні AI-асистенти.
Найбільші
світові IT-компанії витратять цього року $700 млрд на інвестиції в AI. Зауважу,
що тільки у десяти найбільших країн світу видаткова частина бюджету більша за
цю суму. Але прихід нейромереж на ринок праці тепер стримуватимуть вже уряди.
Бо бізнес схильний розділяти працівника і споживача. Звільняючи людей заради
економії, компанії знищують їхню купівельну спроможність. Самі компанії в
моменті виграють.Але
на рівні країн і регіонів це скоро призведе до чистих втрат: світ отримує
надпродуктивний бізнес, але позбавляється споживчого попиту. А впроваджувати
базовий безумовний дохід (на гідному рівні) поки не готові майже ніде в світі.
Значить, влада різних країн піде «китайським шляхом»: обмежуватиме звільнення
через AI-оптимізацію.Ну
а вже далі, в межах десятиліття, ми побачимо нові заходи економічного
стимулювання збереження робочих місць і податок на автоматизацію. Простіше
кажучи, за заміну співробітника AI-агентом компанія має буде платити суму,
рівну завданим збиткам економіці.А
ось українцям переживати взагалі не варто. В нашій країні ще довго роботи
вистачить усім – і людям, і роботам, і AI-агентам. Головне – не припиняти
вчитися.Денис Стаджі
