На каналі abe’s projects Абе вирішив зібрати власний кишеньковий комп’ютер із клавіатурою під великий палець, нормальним екраном, Wi-Fi, Bluetooth, розширювальним портом і підтримкою Python. Щось між кіберпанківським деком і серйозним інструментом для розробника.
Автор одразу визначився: три ключові компоненти — клавіатура, екран і “мозок”. І тут починається цікаве. Замість очевидного Raspberry Pi 5 він обрав Pico Vision від Pimoroni — плату, де два чіпи RP2040 працюють у зв’язці: один як CPU, другий як GPU для виводу HDMI-сумісного зображення. Завантажується за секунду-дві, споживає значно менше енергії, програмується на Python. Екран — 5-дюймовий 800×480 від Elecrow із HDMI-входом. Пара підібрана ідеально.
З клавіатурою складніше й цікавіше. Абе знайшов в інтернеті пульт від телевізора з потрібним розкладанням кнопок, купив його і… одразу почав розбирати. Усередині — гумовий килимок кнопок і дві плати. Оригінальний контролер клавіатури він видалив і замінив власною маленькою платою, яка підходить прямо на ті самі контактні майданчики. Зверху — розширювач GPIO,
що перетворює 16 входів на сигнал I²C і виводить усе чотирма дротами. Ніяких пасм кабелів, просто акуратний маленький роз’єм.
Корпус друкувався ітеративно — Абе чесно каже, що це нескінченний процес: надрукував, помацав, “не те”, надрукував знову із різницею в 5%, знову не те, і так по колу. Зрештою вийшло два ключових елементи: сіра нижня частина з усіма кріпленнями для компонентів і синя верхня. Усередині — LiPo-зарядна схема, Pico Vision, USBC-порти (два, і це виявилось виправданим рішенням з точки зору розміщення), перемикач живлення, розширювальний порт і маленька макетна плата-розгалужувач для харчування.
Був епізод із неправильним шурупом, де автор дві хвилини гвинтив явно не той розмір, знав про це, але продовжував — і навіть не без самоіронії це описує. Із правильним шурупом все стало на місце.
Екран довелось трохи “прооперувати” — зрізати Дремелем зайві кріплення на задній панелі, щоб він увійшов у корпус. Pico Vision підключається до нього плоским HDMI-кабелем. Акумулятор — 2200 мАг LiPo.
Лаунчер Абе назвав Slime OS і одразу виклав на GitHub. Сам каже,
що він зламаний і кривий, але базові речі, показані у відео, працюють. Система дозволяє запускати застосунки, написані на Python, — по суті, звичайні скрипти з метаданими (назва, іконка) і класом App усередині. Хочеш поміняти картинку в застосунку — міняєш файл, натискаєш “play” в IDE, і воно оновлюється без перезавантаження. Швидко й зручно.
Розширювальний порт підтримує UART і I²C, а резистор-дільник напруги дозволяє периферії одразу повідомити хосту свій тип і швидкість — трохи схоже на те, як USB3-порти визначають режим роботи.
Пристрій важить небагато, тримається однією рукою і виглядає як справжній продукт — не макет на столі. Лицьова панель отримала цікаву обробку: бекінг-сода, закладена в прорізи логотипу, залита лаком Mod Podge дала білий контурний ефект. Дрібниця, але приємна.
Абе хоче далі розробляти застосунки для відладки, серійний термінал, загальні інструменти для розробника. Просить глядачів підкидати ідеї в коментарі — що підключити до розширювального порту, які застосунки зробити. Якщо відео зайде, буде продовження. Код уже відкритий, плата Pico Vision тимчасово зі знижкою 20% на сайті Pimoroni.
Запис Інженер створив ідеальний міні-комп’ютер із клавіатурою під великий палець спершу з'явиться на ProstoMob.
