Процес виробництва грошей для широкого загалу зазвичай сповнений таємниць. Про захист та дизайн української валюти, її кількість і якість під час публічної дискусії в межах проєкту, що присвячений 35-річчю Національного банку та 30-річчю гривні, розповіли голова НБУ Андрій Пишний і генеральний директор Банкнотно-монетного двору НБУ Володимир Баглай. The Page відвідав захід і розповідає найцікавіші факти про те, як Україна виготовляє власну валюту.
Як в Україні з’явився повний цикл виробництва грошей
Свою валюту на власних потужностях виробляє далеко не кожна країна. Деякі просто замовляють друк у інших держав. Проте, Україна пішла іншим шляхом й після відновлення незалежності розбудувала повний цикл виробництва грошей.Таймлайн становлення українських грошей після відновлення незалежності
- 1990–1991 роки: Разом із зарплатою в рублях СРСР українці отримують аркуші з «відрізними купонами», які продавці під час розрахунку вирізають ножицями. Мета таких заходів — спроба побороти дефіцит товарів першої необхідності, який охопив СРСР перед розпадом.
- 1991 рік: Україна проголошує незалежність,
постає гостра потреба у власній валюті.
- 1992 рік: НБУ ухвалює стратегічне рішення про будівництво власної Банкнотної фабрики. Вводиться тимчасова валюта — купоно-карбованець.
- 1992–1996 роки: Через гіперинфляцію карбованець знецінюється у понад 700 разів. У 1995 році курс сягає 147,307 тис. карбованців за 1 долар.
- 1994 рік: Починає працювати перша друкарська лінія Банкнотної фабрики. До цього перші гривні друкували в Канаді (Canadian Banknote Company) та Британії (Thomas De La Rue), а монети карбували в Італії та на Луганському верстатобудівному заводі.
- 1995 рік: Україна стає «країною мільйонерів»: вводять купюру в 1 000 000 карбованців.
- 1996 рік: Гривня офіційно входить в обіг 2 вересня. Проводять деномінацію: 1 гривня прирівнюється до 100 000 карбованців. Таким чином, замість середньої зарплати в 1,2 млн карбованців українці отримують 120 грн (близько $68). Тим часом, в Малині на Житомирщині закладають Фабрику банкнотного паперу .
- 1998 рік: Розпочинає роботу Монетний двір. Україна остаточно закриває повний цикл виробництва грошей: від паперу до готових купюр,
монет та державних нагород.
Як зазначив очільник НБУ Андрій Пишний, наявність повного циклу дозволила Національному банку ефективно забезпечити реалізацію ключової функції з підтримки грошового обігу.Показники роботи Банкнотно-монетного двору НБУ за 32 роки
- майже 30 млрд надрукованих банкнот;
- понад 13 млрд розмінних та обігових монет;
- понад 20 млн пам'ятних та інвестиційних монет;
- понад 10 млн штук державних нагород;
- близько 50 000 тонн банкнотного та захищеного паперу.
Як на роботу Банкнотно-монетного двору НБУ вплинув початок великої війни
Перші дні повномасштабного вторгнення стали іспитом на стійкість для Банкнотно-монетного двору. Адже підприємство знаходиться на північно-східній оклолиці Києва. Саме з цього боку в лютому-березні 2022 року на столицю насувались російські окупанти.
Директор БМД Володимир Баглай розповів, що з часів заснування підприємства техперсонал спеціально навчали іноземні фахівці, щоб українські механіки та програмісти могли самостійно обслуговувати іноземне обладнання. Це дозволило забезпечити безперебійну роботу в умовах війни навіть тоді,
коли доступ до сервісів ззовні був обмежений.
В березні 2022 року, коли Київ спорожнів, а окупанти знаходилися усього в 30-40 кілометрах від столиці Банкнотно-монетний двір відновив роботу. Але не заради виробництва грошей — першим в ті дні почав працювати цех державних нагород. Адже героїзм українських захисників потребував відзнаки, а український народ — мотивації та підтримки.
Загалом, навантаження на цей напрямок під час великої війни зросло в рази. Цех, де виготовляють нагороди, більше нагадує ювелірну майстерню. Адже ордени та медалі часто є справжніми витворами мистецтва й потребують чимало ручної праці. Виготовляють їх із нейзильберу, латуні, а найвищі відзнаки — зі срібла та золота з власних резервів НБУ.
Наприклад, орден «Золота Зірка» звання Героя України виготовляється із золота і має форму п'ятикутної зірки, накладеної на вінок із дубового листя. Для порівняння: у 2021 році цю відзнаку отримали лише 17 українців, у 2022-му — 196.
Однією з найпоширеніших нагород серед командного складу ЗСУ під час повномасштабної війни став Орден Богдана Хмельницького.
А одним з найбільш масових є орден «За мужність». На відміну від ордена Богдана Хмельницького, цю нагороду часто вручають рядовим військовим, сержантам, рятувальникам, поліцейським і навіть цивільним.
Скільки готівки в обігу в Україні у 2026 році й коли з’явиться монета шаг
Станом на 2026 рік в обігу в Україні перебуває 2,6 млрд банкнот на суму 913,5 млрд грн та 15,2 млрд монет на 9,6 млрд грн. Лідером за кількістю в обігу є банкнота номіналом 500 гривень, тоді як найменша частка припадає на купюри у 50 гривень.
Для порівняння: у 2016 році найбільш розповсюдженою була банкнота 200 гривень із портретом Лесі Українки, яка складала 20% усього обігу (548,3 млн штук). Друге місце посідала 100-гривнева банкнота (448,1 млн штук), а купюри 10 та 20 гривень зустрічалися найрідше. Загальна сума готівки в країні на той час становила 305,4 млрд грн.
Щодо монет, то зараз в обігу перебувають 1, 2, 5, 10 гривень та 50 копійок. Наразі НБУ активно просуває дерусифікацію й назву «копійка» пропонує замінити на історичну українську — шаг.
Андрій Пишний зазначив, що Національний банк активно адвокатує це питання,
оскільки на монети номіналом 50 копійок є сталий попит у торгівлі (9% від загальної кількості монет). Наступний тираж цієї розмінної монети НБУ прагне випустити цьогоріч вже у вигляді «шагів» після відповідного рішення Верховної Ради.
Як в Україні виробляють гроші: від дизайну до технологій
Для виробництва банкнот в Україні використовують спеціальний папір із бавовни, який набагато міцніший за деревинну целюлозу. Володимир Баглай пояснює це на прикладі: якщо банкноту випадково попрати в машині, вона не зруйнується і збереже свою форму, на відміну від звичайної газети.
Сам процес виготовлення грошей поділяється на кілька складних технологічних етапів. Безпосередньо під час відливу паперового полотна в нього закладають наступні елементи:
- захисна занурена стрічка;
- віконна стрічка;
- водяні знаки;
- захисні волокна, що мають світіння в ультрафіолеті.
Далі використовується друк наступних кількох видів:
- офсетний;
- інтагліо, що створює характерний рельєф, який відчувається на дотик;
- трафаретний;
- високий, що використовується для нанесення серійних номерів.
З монетами ситуація протилежна:
процес карбування є доволі простим: один удар — монета готова. Проте цьому передує тривала і копітка робота.«Складний саме цикл виготовлення карбувального інструменту — для аверсу і реверсу. Це декілька десятків процесів: виготовлення, доведення його до дзеркала, до блиску. Робота художників, скульпторів для кожного елемента. Це досить тривалий час. Треба мінімум три місяці від ескізу до початку карбування однієї монети», — відзначає Володимир Баглай.
Розмінні монети 50 копійок, 1 та 2 гривні виготовляють зі сталі з латунним або нікелевим покриттям, а 5 та 10 гривень — зі сплаву на основі цинку. Пам'ятні монети виготовляють як із дорогоцінних, так і з недорогоцінних металів.
Як гривня захищена від підробок
Українська гривня має понад 20 елементів захисту, 10 з яких закладають ще на етапі виготовлення паперу. За словами Володимира Баглая це робить українську гривню захищеною на рівні євро й долара США.
Захисні елементи можна поділити на наступні рівні:
- візуальні: для легкого розпізнавання громадянами;
- спеціальні: для касирів, які можуть застосувати для перевірки спеціальне обладнання;
- елементи третього рівня: для Національного банку, які визначає виключно експертиза.
Тобто, повний перелік усіх захисних елементів гривні є таємницею, яка відома лише Нацбанку.«Не можна зробити тільки машинозчитувані ознаки для обладнання, а для населення ні. І так само не можна зробити тільки візуальні, тому що їх легше зімітувати. Фальшивомонетники так само не стоять на місці, як і виробники, тому виробники повинні бути завжди на декілька кроків попереду. До того ж є стійкий світовий тренд — раз на 10–15 років змінювати дизайн і захист банкнот», — коментує Володимир Баглай.
Наразі найбільше підроблялись банкноти номіналом 200 і 500 грн старого дизайну. Завдяки поступовому вилученню їх з обігу кількість підробок скорочується наступним чином:
- 2025 рік: 1,7 підробленої банкноти на 1 млн справжніх.
- 2024 рік: 5,1 підробленої банкноти на 1 млн справжніх.
- 2023 рік: 2,1 підробленої банкноти на 1 млн справжніх.
- 2021 рік: 7,1 банкноти на 1 млн справжніх (найвищий показник).«У передвоєнний 2021-й ми вийшли на пік, коли за рік вилучили майже 21 тис. підроблених купюр на 8,2 млн грн. Переважно це були банкноти старого зразка 2006 року номіналами 500 грн (59% від загальної кількості вилучених з обігу підробок) та 200 грн зразка 2007 року (31%)», — раніше заначив у інтрв’ю The Page Валерій Строчков, начальник управління організації виготовлення і захисту грошей Департаменту грошового обігу НБУ.
Проте, від початку повномасштабного вторгнення небезпечних поліграфічних підробок не зафіксовано. Для порівняння, рівень підробляння банкнот у єврозоні помітно вищий і за підсумками 2025 року становив 14 підроблених банкнот євро на 1 млн справжніх.
