Китайський сектор штучного інтелекту продовжує демонструвати стійкість, попри зусилля США обмежити доступ Пекіна до передових технологій. У центрі уваги опинився Лінь Цзюньян (Lin Junyang) — провідний архітектор моделей Qwen в Alibaba. Нещодавно він залишив компанію та заснував власну лабораторію штучного інтелекту, стартова оцінка якої вже досягла 2 мільярдів доларів (близько 86 мільярдів гривень).
Інвестори вірять у лідера нового поколінняНавіть попри відсутність готових продуктів, інвестори готові вкладати сотні мільйонів доларів у стартап Ліня Цзюньяна. Такий кредит довіри пояснюється тим, що він вважається одним із ключових творців сучасного ШІ-буму в Китаї. Під його керівництвом Qwen стала ефективною альтернативою західним open-source моделям. Особливий інтерес викликали компактні версії Qwen, здатні працювати на менш потужному обладнанні — це особливо важливо через дефіцит сучасних GPU.
Лінь Цзюньян під час виступу. Фото: China AIGC Industry Summit Відхід із Alibaba та зміна корпоративної стратегіїРішення Ліня піти з Alibaba супроводжувалося відкритістю,
нехарактерною для китайських компаній. Він оголосив про своє звільнення у соцмережі X (колишній Twitter) ще до офіційної реакції компанії. Невдовзі Alibaba розпочала масштабну реструктуризацію, об'єднавши команду Qwen з іншими підрозділами. Це може свідчити про зміну стратегії — перехід від відкритих рішень до закритих комерційних систем, що ймовірно й стало поштовхом для відходу провідного розробника.
"Лінь Цзюньян вважається одним із головних архітекторів китайського ШІ-буму. Саме під його наставництвом моделі Qwen стали чи не єдиною реальною альтернативою західним розробкам у сегменті open-source". Конкуренція з Кремнієвою долиною та особливості китайського ринкуСитуація нагадує тенденції у США, де колишні фахівці OpenAI створюють стартапи-«єдинороги» з мільярдними оцінками. Наприклад, SSI (Safe Superintelligence) Іллі Суцкевера оцінили у 5 мільярдів доларів, а Thinking Machines Lab Міри Мураті вже претендує на 10 мільярдів доларів навіть на стадії переговорів.
Водночас на китайському ринку умови набагато жорсткіші. Стартапи змушені змагатися не лише за інженерів і технології,
а й за доступ до апаратних ресурсів. Американські санкції значно ускладнили закупівлю відеокарт Nvidia, що перетворило цей процес на справжнє стратегічне випробування. Крім того, у Китаї поки не сформувалася культура поглинання молодих ШІ-компаній великими корпораціями, що ускладнює вихід інвесторів із капіталу.
Оцінка лабораторії Ліня у 2 мільярди доларів — це не просто очікування майбутніх інновацій, а й ставка на здатність керівника створювати ефективні рішення в умовах технологічної ізоляції. Якщо йому вдасться повторити успіх Qwen без підтримки Alibaba, це стане важливим сигналом для всього ринку, що людський капітал і ідеї важать більше за експортні ліцензії.
Поки одні розробники шукають способи подолати обмеження на обладнання, інші зосереджуються на взаємодії із суспільством. Примітно, що 70% американців готові жити поруч із атомними електростанціями, але не бажають сусідства з гучними дата-центрами, які забезпечують роботу сучасного ШІ.
