Світ уже проходив через технологічні революції, спричинені появою та впровадженням інновацій. Одні змінювали окремі індустрії, інші — змінювали сам принцип функціонування суспільства.
Кросівки для легкоатлетів з металевими шипами, які створив Аді Дасслер у 1920-х, змінили спортивний біг, але не світ. Натомість автомобіль Генрі Форда, персональні комп’ютери чи інтернет — змінили суспільство. Штучний інтелект теж належить до другої категорії. Він не просто змінює правила гри — він змінює саму гру.
Сьогодні ми перебуваємо лише на початку цього переходу. Але вже очевидно: ШІ — це не про точкову автоматизацію. Це про фундаментальну трансформацію того, як працюють бізнес, освіта, економіка і держава.
У приватному секторі це вже добре помітно. Наприклад, у EPAM ми будуємо ШІ-нативну компанію — тобто таку, де штучний інтелект інтегрований практично в усі процеси: від розробки продуктів до стратегічного планування та внутрішніх операцій. І головний висновок, який ми зробили за останні роки, полягає в тому, що просто оптимізувати старі процеси недостатньо. Якщо переносити неефективну модель у нову технологічну реальність,
результат буде обмеженим. ШІ вимагає переосмислення самих підходів до роботи.
Працюючи з публічним сектором, ми бачимо, що це однаково актуально і для державного сектору.
Держава як середовище для ШІ-трансформаціїДержавне управління традиційно побудоване на роботі з великим обсягом текстів, документів, статистики, регламентів і реєстрів. Фактично це величезна система обробки даних, які необхідні для ухвалення рішень. А саме тут генеративний ШІ демонструє найбільшу ефективність.
Коли сьогодні говорять про «хайп» навколо штучного інтелекту, переважно мають на увазі саме генеративний ШІ — технології, здатні працювати з текстами, аналітикою, запитами, пошуком інформації, документами та комунікацією. Для держави це відкриває колосальні можливості.
Ми вже бачимо конкретні приклади таких змін в Україні. Один із них — трансформація Державної служби статистики України. В оновлений сайт служби було впроваджено ШІ-асистента, який допомагає відбирати, групувати, аналізувати великі масиви даних та подавати їх у зручному форматі. Це не просто «чат-бот». Це новий спосіб взаємодії з даними,
який дозволяє користувачам швидше отримувати аналітику та ухвалювати рішення.
Інший приклад — 5 ШІ-асистентів для підприємців на платформі Дія.Бізнес. Вони допомагають користувачам орієнтуватися у великому масиві інформації та державних сервісів, а саме формують індивідуальні добірки матеріалів, підбирають програми фінансування та спрощують процес написання бізнес-плану.
Читайте також:
Паперовий документ більше не потрібен. Ідентифікаційний код тепер можна отримати онлайн у Дії Знаю, що подібні рішення вже тестуються і в юридичних підрозділах державних органів, і в оборонному секторі.
Насправді потенціал використання ШІ набагато ширший. Соціальна політика, медицина, податкова сфера, державні закупівлі, робота з реєстрами, судова система — всюди, де є великі масиви структурованої інформації та стандартизовані процеси, штучний інтелект здатен суттєво підвищити ефективність.
Дані і довіра громадян — ключові державні активиУ новій економіці ключовим ресурсом стають не тільки інновації, а й дані. Фраза «дані — це нова нафта» вже давно перестала бути метафорою.
В епоху штучного інтелекту цінність даних зростатиме навіть не арифметично, а експоненційно.
Саме якість даних визначатиме якість роботи ШІ-систем. І це особливо важливо для держави, адже саме вона володіє найбільшими масивами інформації про громадян, економіку, медицину, інфраструктуру та соціальні процеси. Тому наступний етап цифрової трансформації держави — це не лише створення нових сервісів, а й побудова правильної архітектури даних їхньої якості, сумісності, безпеки та доступності.
Водночас державний сектор має свою специфіку. Якщо для бізнесу ШІ — це переважно питання ефективності та конкурентоспроможності, то для держави це ще й питання безпеки і довіри.
Громадяни мають бути впевнені, що їхні персональні дані захищені, що алгоритми працюють прозоро, а рішення, які приймаються за допомогою ШІ, не створюють дискримінації чи нових ризиків.
І саме тут Україна має дивитися не лише на технології, а й на регулювання. 2 серпня 2026 року набуде чинності нова редакція європейського AI Act — одного з наймасштабніших у світі регуляторних документів у сфері штучного інтелекту.
Для України це не абстрактна історія. Перебуваючи на шляху до європейської інтеграції, ми маємо адаптуватися до нових правил уже зараз: навчитися контролювати ризики, дотримуватися принципів етики, розробити законодавче регулювання тощо. І це не про обмеження розвитку. Це про формування керованого процесу запровадження ШІ і довіри до технологій.
Україна вже серед лідерів змінПопри війну, Україна сьогодні демонструє дуже високий темп впровадження ШІ-рішень у державному секторі. І це, на мою думку, одна з наших конкурентних переваг.
Ми вже маємо державну стратегію інновацій WIN-WIN до 2030 року, працює Центр компетенцій зі штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації України, активно обговорюється ШІ-стратегія. І що особливо важливо — швидкість впровадження інновацій у державі дедалі більше відповідає темпу приватного сектору.
Це дуже нетипово для більшості країн світу. Сьогодні Україна має шанс не просто «наздоганяти» глобальні тренди, а формувати власну модель ШІ-держави — гнучкої, цифрової та орієнтованої на людину.
І саме зараз визначається, чи зможемо ми використати цей шанс повною мірою.
Матеріал підготовлено під час події «Діалоги з NV. Велика цифрова трансформація».
