У серпні 2025 року посеред американського полігону українська система зв'язку два тижні працювала поруч із Повітряними силами США — в операції з назвою Fuzzy Bunny. SPEKA поговорила з CEO HIMERA Мішею Рудомінським про те, чому зв'язок може стати наступним вузьким місцем оборони — і як це виправити.
Зв'язок перетворюється на наступний bottleneck українського defense tech
Дронів в Україні вже сотні тисяч. Стійких систем тактичного зв'язку — одиниці. Саме тут, вважає Рудомінський, формується новий вузький вузол: розробити захищену від РЕБ систему складно, а масштабувати її до рівня серійного виробництва — ще складніше.
«Потрібно не просто створити технологічно ефективну систему, а й зробити її достатньо доступною та придатною до масового виробництва. Саме баланс між технологічністю, стійкістю до РЕБ, ціною та масштабуванням є одним із головних викликів для галузі», — пояснює він.
Більшість систем зв'язку, якими зараз користується армія, виросли з цивільних технологій. Під час їхнього проєктування ніхто не розраховував на постійне придушення сигналу і темп сучасної війни.
Повномасштабне вторгнення підняло вимоги на рівень, якого світова галузь раніше не знала.
HIMERA прагне стати операційною системою поля бою
У компанії продукт бачать значно ширше за рацію. Мета — єдина мережа, яка об'єднує людей, дрони, наземні роботи та сенсори в одну систему обміну даними в режимі реального часу.
«Сьогодні одна з головних проблем — відсутність стабільної передачі інформації між усіма цими елементами. Система автоматично використовує найбільш надійний канал зв'язку залежно від умов», — каже Рудомінський.
Концепція розумної mesh-мережі, де кожен пристрій стає частиною загальної інфраструктури, технологічно реалістична — проте апріорі дорога. HIMERA шукає баланс: надто дороге рішення складніше масштабувати, а його втрата на полі бою додає бюрократичних ускладнень для підрозділів. Компанія фіксує: деякі засоби зв'язку бійці використовували обмежено саме через страх втрати і складність списання.
Випробування з ВПС США і перший контракт із країною НАТО підтверджують міжнародний запит
У серпні 2025 року HIMERA провела двотижневий польовий експеримент у США разом із Повітряними силами США,
ADK Battlelab, National Security Research Center та Unconventional Concepts — у рамках Operation Fuzzy Bunny, частини серії навчань Future Flag. Окремо компанія інтегрувала квантово-захищене шифрування у співпраці з Quantropi.
Практичним підсумком міжнародної роботи стала закупівля: рішення HIMERA вже придбала одна з європейських країн-членів НАТО. Щодо AI, Рудомінський виділяє три напрями, які реально запрацюють найближчими роками: оптична навігація, управління роєм і автоматичне захоплення та ураження цілі — технології, що знижують залежність від стабільного каналу зв'язку.
Читайте у інтерв’ю на сайті SPEKA про те, як Рудомінський оцінює ризик поглинання українських miltech-компаній міжнародними гравцями після війни, чому держава все ще залишається повільним замовником і яким є головний KPI HIMERA на кінець 2026 року.
