Україна готується запровадити ПДВ на міжнародні посилки та новий податок для цифрових платформ — таксі, доставки, оренди житла та маркетплейсів. Очікується, що реформа принесе бюджету близько 10 мільярдів гривень щороку, а поріг безподаткових пересилок знизиться до 0 євро.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Як зміниться оподаткування міжнародних посилок з 2027 року
Ключова зміна — запровадження ПДВ 20% на імпортовані товари з міжнародних маркетплейсів з 0 євро (зараз ліміт безподаткового ввезення становить 150 євро).
Основні положення нової системи:
- податок сплачуватиме маркетплейс, а не покупець;
- якщо маркетплейс — нерезидент, він має призначити представника в Україні;
- ПДВ автоматично включатимуть у ціну товару на платформі — процес отримання посилки не зміниться;
- нові правила не поширюватимуться на алкоголь і тютюн.
Які посилки залишаться безподатковими
У межах реформи зберігаються некомерційні ліміти для громадян.
Не оподатковуватимуться:
- посилки «від громадянина до громадянина» вартістю до 45 євро (за умови некомерційного характеру);
- товари у несупроводжуваному багажі до 150 євро (особисті речі,
які людина переправляє через митний кордон окремо від себе).
Також розширено пільги зі сплати ПДВ на дрони з озброєнням (раніше пільга діяла лише на безпілотники без озброєння).
Що думають українці про скасування пільгового ввезення посилок
Згідно з дослідженням агенції Info Sapiens, 52–54% українців переконані, що вітчизняні магазини та іноземні маркетплейси мають працювати за однаковими податковими правилами.
Основні причини підтримки таких змін:
- 59% — очікують додаткових надходжень до бюджету;
- 58% — прагнуть підтримки легального українського бізнесу;
- 56% — виступають за рівні умови для всіх продавців;
- 52% — сподіваються на зменшення «сірого» імпорту;
- 51% — підтримують наближення правил до практики ЄС.
Головні очікування українців від нової системи: простота правил (37%), відсутність ручних доплат (28%) та відсутність прихованих платежів (27%).
Як зміниться оподаткування доходів через цифрові платформи
Окремий законопроєкт №15111-д стосується цифрових платформ — як українських, так і іноземних. Це:
- сервіси таксі;
- сервіси доставки;
- платформи оренди житла;
- маркетплейси;
- платформи продажу товарів.
Ключова новація — встановлення єдиного податкового платежу 10% ПДФО, який сплачує оператор платформи як податковий агент.
Для порівняння, за чинною системою податкове навантаження на доходи фізичних осіб становить:
- 18% ПДФО;
- 5% військового збору.
Тобто разом — 23%. Нова ставка фактично знижує податок більш ніж удвічі.
Який неоподатковуваний поріг отримають продавці на платформах
Законопроєкт передбачає важливі спрощення для дрібних продавців:
- неоподатковуваний поріг до 2 000 євро на рік для операцій з продажу товарів через цифрові платформи;
- кількість продажів не обмежується;
- фізособи не повинні подавати податкові декларації — всі розрахунки робить оператор платформи;
- з цих доходів не сплачується військовий збір.
Розподіл надходжень: 50/50 між загальним і спеціальним фондами державного бюджету.
Скільки бюджет отримає від оподаткування посилок
Очікується, що реформа щодо міжнародних посилок принесе бюджету близько 10 мільярдів гривень щороку. Усі ці кошти спрямують на потреби сектору безпеки та оборони.
Ухвалення законопроєктів є структурним маяком Меморандуму з МВФ від 13 лютого 2026 року — тобто йдеться про зобов'язання України перед міжнародними партнерами.
Окрім того, ці зміни відповідають європейським стандартам та виконують вимоги:
- Директиви ЄС DAC 7;
- Модельних правил ОЕСР щодо автоматичного обміну інформацією про доходи з цифрових платформ.
Коли набудуть чинності нові правила оподаткування
Нові правила наберуть чинності не раніше 1 січня 2027 року. Для цього необхідно:
- готовність ІТ-компоненту митних органів та маркетплейсів;
- ухвалення відповідних підзаконних актів;
- окреме рішення уряду про готовність системи.
Це означає, що бізнес і користувачі мають час для адаптації до нових умов.
Норми міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи через цифрові платформи почнуть застосовуватися після приєднання України до Багатосторонньої угоди DPI.
