Розвиток та доступність технологій 3D-друку дозволяють науковцям не лише створювати нові матеріали, але й переглядати старі ідеї, реалізація яких раніше була непрактичною. Дослідники з Лабораторії комп’ютерних наук та штучного інтелекту Массачусетського технологічного інституту (MIT CSAIL) успішно втілили в життя концепт тристоронньої застібки-блискавки, розроблений майже 40 років тому. Таку інформацію оприлюднив портал SlashGear.
Історія винаходу та принцип діїОригінальна ідея належить професору Вільяму Фріману, який запропонував концепт тристоронньої блискавки у 1985 році. Задум полягав у тому, щоб перетворювати м’які матеріали на жорсткі конструкції, використовуючи природну структурну міцність трикутника. У розстебнутому стані матеріал залишається гнучким для зручного транспортування, а в застебнутому — набуває жорсткості. Тоді Фріман використовував ремені з дерев’яними зубцями. Попри те, що винахід не переміг на конкурсі дизайнерів, автор його запатентував. Сучасні технології 3D-друку дозволили команді MIT переосмислити цю ідею та створити пластикові застібки для різноманітних завдань.
Практичне застосування та прототипиДля демонстрації можливостей нової технології команда створила кілька робочих прототипів, кожен з яких використовує тристоронню блискавку унікальним чином:
- Намет без класичного каркаса: замість традиційних дуг використовуються 3D-блискавки. Збирання такого намету займає лише 1 хвилину 20 секунд порівняно з 6 хвилинами для звичайного. Технологія має великий потенціал для використання в рятувальних операціях та під час ліквідації наслідків стихійних лих.
- Робототехніка: створено прототип робота, який за допомогою інтегрованого двигуна застібає та розстібає частини своїх ніг. Це дозволяє механізму швидко змінювати висоту кінцівок для подолання перешкод або знижувати центр ваги для покращення стабільності на рівній поверхні.
- Медичні фіксатори: прототип фіксатора для зап’ястя забезпечує надійний захист від ударів у застебнутому жорсткому стані, а при розстібанні швидко повертає рухливість кінцівці.
Використання базових споживчих філаментів виявилося достатнім: пластик PLA продемонстрував максимальну міцність, тоді як TPU забезпечив кращу гнучкість конструкції. Під час стрес-тестів було встановлено, що середній життєвий цикл таких застібок становить близько 18 000 циклів використання до моменту руйнування.
Хоча перше дослідження вже підтвердило життєздатність концепту, команда планує продовжувати тестування. Серед перспективних напрямків розглядається створення механізмів для збору зразків гірських порід на космічних апаратах та розробка нових розумних елементів екіпірування.
Читайте також:
- Очікувані характеристики лінійки смартфонів Honor Win 2: процесори Snapdragon 8 Elite та акумулятори до 10 000 мАг
- Samsung Galaxy S26 FE: на внутрішніх серверах з’явилася перша прошивка майбутнього смартфона
- Чому ноутбуки-трансформери “2-в-1” програють класичним моделям: головні проблеми компромісного формфактора
