В Україні готують масштабне посилення контролю за доходами громадян, які заробляють через цифрові платформи. Законопроєкт №15111-д передбачає автоматичну передачу інформації про доходи користувачів сервісів на кшталт Uber, Bolt, Glovo та маркетплейсів безпосередньо до Державної податкової служби. Найбільше нові правила можуть зачепити водіїв, кур’єрів, фрилансерів та орендодавців житла.
Про це пише «Судово-юридична газета».
Які доходи українців хоче контролювати податкова у 2026
Законопроєкт є частиною міжнародної ініціативи ОЕСР щодо прозорого оподаткування доходів із цифрових платформ.
Документ вводить поняття «звітної діяльності». До неї віднесли:
- оренду нерухомості;
- надання особистих послуг;
- продаж товарів;
- оренду транспортних засобів.
Після ухвалення закону оператори платформ будуть автоматично передавати дані про доходи користувачів до ДПС.
За оцінками експертів, нові правила можуть зачепити близько 400 тисяч українців.
Чому закон про оподаткування цифрових платформ викликав суперечки
Найбільше критики виникло через нечітке формулювання поняття «особисті послуги».
Юристи та бізнес-асоціації попереджають, що під податковий моніторинг можуть потрапити не лише таксисти чи кур’єри, а й:
- репетитори;
- фотографи;
- ІТ-фрилансери;
- консультанти;
- юристи.
Окрему проблему побачила Національна асоціація адвокатів України (НААУ). Там заявили, що автоматична передача інформації про оплату послуг адвокатів може порушити адвокатську таємницю.
Через це НААУ вимагає виключити адвокатів із переліку осіб, щодо яких оператори платформ повинні звітувати.
Які штрафи пропонують за уникнення від податку з цифрових платформ в Україні
Для платформ-нерезидентів законопроєкт передбачає серйозні санкції.
Зокрема:
- штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат за відсутність реєстрації;
- можливість блокування платформи через суд;
- обмеження доступу до сайтів за рішенням податкової під час воєнного стану.
Окремо дискусію викликала ще одна норма документа. Законопроєкт фактично виводить співпрацю платформ із водіями та кур’єрами з-під дії трудового законодавства.
Експерти звертають увагу, що український законопроєкт рухається у протилежному напрямку до нових норм Євросоюзу.
У ЄС діє директива, яка навпаки посилює трудові гарантії для працівників платформ і передбачає презумпцію трудових відносин. Тобто в Європі платформа повинна доводити, що кур’єр або водій не є її працівником.
Через це компанії, які зараз адаптують бізнес під український закон, у майбутньому можуть бути змушені повністю змінювати моделі роботи після гармонізації законодавства з ЄС.
Для українців цей закон може означати значно жорсткіший контроль за онлайн-заробітками та поступовий вихід частини ринку з тіні. Найбільше зміни торкнуться кур’єрів, таксистів, продавців на маркетплейсах, орендодавців житла та фрилансерів, які працюють через цифрові сервіси.
