НКЕК регулярно посилається на необхідність імплементації Європейського кодексу електронних комунікацій — European Electronic Communications Code (EECC / ЄКЕК). Проте аналіз ключових положень Кодексу демонструє: європейська модель регулювання побудована на принципах захисту інвестицій, мінімізації втручання держави та правової передбачуваності, тоді як дії українського регулятора дедалі більше рухаються у протилежному напрямку.
У праві Європейського Союзу незалежність національного регулятора (NRA) не означає безконтрольність чи право на довільне розширення власних повноважень. Навпаки — незалежність існує для того, щоб регулятор міг діяти виключно в інтересах розвитку ринку, конкуренції та довгострокових приватних інвестицій.
1. ЄКЕК вимагає захищати інвестиції, а не створювати додатковий тискСтаття 3 ЄКЕК прямо визначає одним із головних завдань регулятора сприяння розвитку мереж надвисокої пропускної спроможності (VHCN) та створення стабільного інвестиційного середовища.
Європейський підхід передбачає:
- правову передбачуваність для операторів на 5–7 років;
- врахування інвестиційних ризиків приватних компаній;
- недопущення надмірного фінансового або адміністративного навантаження;
- стимулювання розбудови інфраструктури.
- постійне розширення регуляторного контролю;
- нові фінансові ініціативи;
- посилення штрафних механізмів;
- додаткові технічні вимоги без оцінки реальних економічних можливостей операторів.
2. Європейське право дозволяє регулювання лише за необхідностіЄКЕК виходить із презумпції мінімального втручання держави у конкурентний ринок.
Регулятор у ЄС має право втручатися лише тоді, коли:
- ринок не здатний самостійно забезпечити конкуренцію;
- існує доведена ринкова проблема;
- менш жорсткі механізми не працюють.
- мінімально необхідними;
- економічно обґрунтованими;
- пропорційними до поставленої мети.
3. ЄКЕК жорстко обмежує фінансування регулятора через внески операторів
Одним із найбільш дискусійних питань стала ідея запровадження регуляторного збору до 1,5% доходу операторів.
Однак стаття 12 ЄКЕК встановлює дуже жорсткі рамки:
- внески можуть покривати лише фактичні адміністративні витрати регулятора;
- кошти не можуть використовуватися для довільного розширення штату чи сторонніх витрат;
- регулятор зобов’язаний щорічно публікувати детальний фінансовий звіт;
- надлишок зібраних коштів має бути повернутий ринку або врахований при зниженні ставки наступного року.
Саме тому спроби створити механізм автоматичного стягнення значних коштів напряму на користь регулятора викликають серйозні питання щодо відповідності європейським практикам.
4. Європейське законодавство гарантує реальні консультації з ринкомСтатті 23 та 24 ЄКЕК фактично забороняють практику формальних консультацій «для галочки».
У ЄС регулятор зобов’язаний:
- надати ринку достатній час для аналізу документів;
- публічно оприлюднити результати консультацій;
- детально аргументувати відхилення зауважень бізнесу;
- забезпечити ефективний механізм незалежного оскарження рішень.
ПідсумокПарадокс ситуації полягає у тому, що під гаслами «євроінтеграції» НКЕК дедалі частіше просуває підходи, які суперечать базовим принципам самого права ЄС.
Європейський кодекс електронних комунікацій — це не лише механізми контролю. Насамперед це:
- захист інвестицій;
- передбачуваність регулювання;
- пропорційність втручання;
- фінансова прозорість;
- обов’язковий діалог із ринком;
- обмеження регуляторного свавілля.
