Порожній столичний аеропорт «Бориспіль», який став символом зупинки авіасполучення в Україні, у 2026 році перетворився на полігон технологій майбутнього. Продуктова сервісна IT-компанія, розробник однойменного застосунку Uklon, спільно з партнерами розпочала на базі інфраструктури аеропорту тестування дистанційного керування автомобілями. Ця технологія має не лише змінити логістику та перевезення, а й відкрити в Україні нові можливості для інклюзивного працевлаштування ветеранів.
The Page відвідав закритий аеропорт і ділиться враженнями про поїздку на авто з дистанційним керуванням.
Що відбувається в аеропорту «Бориспіль» у 2026 році: замість літаків — безпілотні авто
Коли заїжджаєш на територію «Борисполя», перше, що відчуваєш — майже моторошна тиша. Аеропорт нагадує «капсулу часу»: вивіски, оголошення, реклама, вказівники залишилися тут у стані 24 лютого 2022 року, коли звідси вирушив останній пасажирський рейс. Від цього мимоволі накочується хвиля ностальгії за тим колишнім життям із мирним небом і відкритими кордонами.
Але попри обставини непереборної сили,
в аеропорт, де час ніби зупинився, знову повертається рух — поки що на землі, а не в небі. Перша презентація технології дистанційного керування авто відбулася тут 27 травня для представників держави, органів влади, місцевого самоврядування та медіа.
Тест-драйв став справжньою родзинкою заходу. Варто пояснити, що використання безпілотного авто без людини за кермом потребує в Україні відповідної правової бази. Адже в нас заборонено все, що не дозволено нормативними актами. Оскільки в них жодної згадки про безпілотні авто поки немає, тестувати технологію учасникам заходу доводиться, як не парадоксально, із водієм. Він просто сидить у водійському кріслі й не торкається ані керма, ані педалей. І хоча водій грає виключно пасивну роль у цій ситуації, його присутність надає пасажирам впевненості.
Для України цей напрямок відкриває колосальний потенціал. Сьогодні в нашій країні є величезна кількість людей, які мають унікальний практичний досвід керування різноманітними безпілотними апаратами в ультраскладних бойових умовах. При певному перенавчанні у мирному житті всі ці ветерани могли б здійснювати дистанційне кермування цивільними авто.
Оскільки фізична відстань не грає ролі, це відкриває шлях для надання таких послуг українськими операторами мало не по всьому світу.
При цьому реальний досвід Дмитра Биховченка наочно доводить, що робоче місце такого віддаленого пілота є повністю інклюзивним. Ветерани, які отримали важкі поранення та мають інвалідність, можуть вдало й ефективно виконувати цю роботу, повноцінно реалізуючи себе в цивільному житті.
Як авто обладнали для дистанційного керування
Про технічні деталі переобладнання авто для дистанційного керування розповідає Олександр Чумак, Chief Technology Officer (CTO) в Uklon. Сьогодні він визначає технічну стратегію компанії: від архітектури мікросервісів до впровадження ML/AI підходів. Чумак не просто курує напрямок дистанційного керування автомобілями, а й сам став одним із перших випробувачів цієї системи.
Для пілотного проєкту обрали електрокари Nissan Leaf, які пройшли спеціальну технічну модернізацію. За словами Олександра, процес переобладнання авто відбувається доволі швидко: на інтеграцію всіх систем фахівці витрачають два дні, ще один день іде на фінальне налаштування обладнання.
Стабільність зв'язку — ключове питання безпеки. Адже фантазії про те, що в машині без водія раптом зникає зв'язок і вона стає некерованою — схожі на сюжет антиутопічного серіалу. Проте, як зазначає Олександр Чумак, у машині встановлено два незалежні модулі для передачі даних через LTE, а третім рівнем захисту виступає Starlink. У випадку, якщо обидва основні канали будуть втрачені, машина автоматично виконає маневр безпечної зупинки.«Забезпечення стабільного з’єднання з мінімальною затримкою є фундаментом для роботи дистанційного транспорту, — коментує Олександр Комаров, СЕО «Київстар». — В межах стратегії групи VEON DO1440 ми розвиваємо цифрову екосистему, де технології зв’язку стають основою для нових сервісів. Цей проєкт — підтвердження того, що синергія телекому та IT-сектору в групі компаній «Київстар», в яку входить Uklon, створює унікальні рішення та відкриває нові можливості для країни».
Перспективи технології дистанційного керування автомобілями в Україні та світі
Звісно, авто із віддаленим управлінням їздять територією аеропорту не задля спортивного інтересу.
Мета проєкту, що започаткував Uklon, — протестувати технологію, зрозуміти ключові аспекти роботи дистанційно керованих авто за різних умов та розпочати процес розробки і створення необхідних регуляторних передумов для запуску автономних авто (AV) та роботаксі в Україні.«Глобальний світ стрімко рухається в напрямку дистанційних та автономних мобіліті та транспортних систем. Для нас дуже важливо, щоб, попри всі виклики війни, Україна не втрачала темп і залишалася серед технологічних лідерів. Разом з державою ми готові спільно формувати дорожню карту розвитку AV та створювати передумови для впровадження інновацій, що змінять майбутнє української мобільності», — зазначає Сергій Гришков, СЕО Uklon.
Світ уже давно перейшов від теоретичних обговорень до практичного масштабування. Згідно з даними презентації, яку представив Олександр Чумак, прогнозований загальний дохід світової галузі автономного транспорту до 2035 року сягне космічних $2 трлн. Ця галузь включатиме не лише роботаксі, а й безпілотні вантажівки, роботи-доставки та передплату на спеціалізоване ПЗ й цифрові послуги.
Останній сегмент за прогнозами принесе розробникам близько $415 млрд.
Вражає й прогнозована динаміка поширення роботаксі. Якщо на початку 2026 року у світі налічується лише близько 7 тис. таких автомобілів, що поки є крихітним числом порівняно з автопарками класичних перевізників, то до 2035 року їхня кількість має вирости до діапазону від 700 тис. до 3 млн.
Лідер індустрії — американська компанія Waymo — вже зараз здійснює понад 100 тис. повністю автономних поїздок щотижня.
Цікаво, що у США безпілотні таксі знайшли свою особливу аудиторію. Останні опитування показують, що послугами роботаксі у вечірній та нічний час активно користуються жінки. Відсутність за кермом незнайомого водія-чоловіка дозволяє уникнути будь-яких ризиків небажаного контакту, розмов чи небезпечної поведінки.
Як пояснив Олександр Чумак, глобальна екосистема безпілотного транспорту складається з чотирьох ключових елементів:
- технологічна компонента (софт і хард);
- додаток для керування попитом;
- управління автопарком;
- автомобілі від автовиробників.
Uklon бачить себе саме в ролі розробника платформи, що інтегруватиме попит користувачів із технологіями автономного водіння.
Партнером першого етапу виступила естонська компанія Elmo — перша у світі компанія, чия технологія дистанційного керування офіційно дозволена на дорогах загального користування.
Elmo на практиці доводить надійність системи з 2022 року. Їхні переобладнані Nissan Leaf встановили швидкісний рекорд у 157 км/год на трасі Формули-1 в Барселоні, а під час виставки в Катарі оператор успішно керував машиною, перебуваючи в Мюнхені — на відстані 4300 км.
В Україні швидкість тестових Nissan Leaf поки обмежена безпечними 50 км/год й тестувати їх дозволено лише на закритій території аеропорту. Проте з цього першого кроку може стартувати розвиток іноваційного напрямку в країні.
