Навколо Землі зараз обертаються понад 33 тисячі об’єктів, серед яких тисячі уламків супутників і старої техніки. Вчені попереджають: якщо ситуація вийде з-під контролю, орбіта може стати настільки засміченою, що нові космічні місії опиняться під загрозою, пише Interesting Engineering.
*]:pointer-events-auto R6Vx5W_threadScrollVars scroll-mb-[calc(var(--scroll-root-safe-area-inset-bottom,0px)+var(--thread-response-height))] scroll-mt-[calc(var(--header-height)+min(200px,max(70px,20svh)))]" dir="auto" data-turn-id="request-69ff123c-84b4-8386-a57c-cea4ca45d733-0" data-turn-id-container="request-69ff123c-84b4-8386-a57c-cea4ca45d733-0" data-testid="conversation-turn-1774" data-scroll-anchor="false" data-turn="assistant">
Орбіта Землі дедалі більше нагадує величезне космічне звалище. За даними американської системи космічного спостереження, навколо планети зараз літають понад 33 тисячі об’єктів, і значна частина з них – це уламки старих супутників, ракет та техніки, яка давно перестала працювати.
Усе це рухається зі швидкістю близько 28 тисяч кілометрів на годину.
Для порівняння, навіть маленький шматок металу на такій швидкості може пробити корпус супутника або космічного корабля, наче снаряд.
Фахівці кажуть, що ситуація стає дедалі небезпечнішою. Із понад 33 тисяч об’єктів більше 12 тисяч – це саме уламки, а ще майже 18 тисяч – супутники та інше обладнання. Тобто поруч із кожними десятьма робочими супутниками літають приблизно сім шматків космічного сміття.
Найбільше науковців лякає так званий ефект Кесслера. Це сценарій, коли уламки починають масово зіштовхуватися між собою, створюючи ще більше сміття. У результаті запускається ланцюгова реакція, яка може зробити частину орбіти непридатною для польотів.
Інженерка Університету Бат Емілі Саккі попереджає, що процес уже важко зупинити. За її словами, навіть якщо людство повністю припинить запускати ракети, уламків усе одно ставатиме більше через нові зіткнення. «Навіть без нових запусків кількість сміття продовжить рости, тому що зіткнення створюють нові уламки швидше, ніж старі згорають в атмосфері», – пояснила вона.
Найбільше космічного сміття, за даними експертів, залишили Китай,
Росія та США. Одна з найвідоміших подій сталася у 2007 році, коли Китай під час випробування збив власний супутник. Після цього на орбіті залишилися тисячі уламків. США також внесли свій вклад після зіткнення супутників Iridium 33 і Kosmos 2251 у 2009 році.
Проблема не обмежується лише ризиком аварій у космосі. Вчені звертають увагу і на іншу небезпеку. Коли уламки згорають у земній атмосфері, вони виділяють дрібні частинки металів, зокрема алюмінію, літію та міді. Є побоювання, що це може впливати на озоновий шар.
Через це космічні агентства вже почали шукати способи прибрати орбіту. Європейське космічне агентство планує у 2029 році запустити місію ClearSpace-1. Спеціальний робот має ловити великі уламки прямо у космосі за допомогою механічних маніпуляторів. Паралельно тестують інші технології – магнітні захоплювачі, гарпуни, лазери та навіть спеціальні троси, які повинні «стягувати» сміття з орбіти.
Інженерка Сурабхі Сатіш вважає, що такі технології можуть бути корисними не лише для прибирання сміття. «Ці системи можуть використовуватися для ремонту супутників,
дозаправки та продовження їхньої роботи», – зазначила вона.
Втім, поки що всі ці розробки залишаються переважно експериментальними. Інженер Хріші Дейв прямо говорить, що ефективного комерційного способу очищення орбіти людство ще не має.
На цьому фоні космічні компанії вже починають змінювати підхід до створення нових супутників. Інженери намагаються робити техніку такою, щоб після завершення роботи вона могла безпечно зійти з орбіти й повністю згоріти в атмосфері, не залишаючи після себе нових уламків.
Під Тихим океаном вчені зафіксували різку зміну руху потоків у зовнішньому ядрі Землі, яке відповідає за формування магнітного поля планети. Дослідники не виключають, що це може бути як тимчасове коливання, так і частина більш складного природного циклу
