Технологічний прогрес на українському фронті давно перейшов у площину «війни алгоритмів». Поки класичні військові доктрини наголошують на кількості заліза, Україна робить ставку на інтелектуальну перевагу. Про те, як штучний інтелект змінює правила гри на полі бою, скільки часу потрібно на навчання моделей для «останньої милі» ураження та кому належатимуть права на спільні з НАТО ШІ-розробки, ми поспілкувалися з керівником Defense AI Center «A1» Данилом Цьвоком
Про «в’їбать туди-то»: технологія «останньої милі» вже на фронтіДанило, давайте відійдемо від офіційних панельних дискусій. Скажіть прямо: скільки років чи людських годин праці нас відділяє від моменту, коли можна буде насправді натиснути одну кнопку на дроні чи наземному роботизованому комплексі (НРК), сказати йому «в’їбать туди-то», і система з вірогідністю 90% знайде правильну ціль та знищить її?
Данило Цьвок: Насправді, така технологія вже є, і вона вже працює на полі бою. Зараз питання полягає виключно в масштабах її застосування та ефективності роботи за різних умов. Для того, щоб система працювала безвідмовно в будь-якому середовищі,
нам потрібно постійно покращувати датасети та вдосконалювати моделі. Але технічна можливість зафіксувати ціль, натиснути кнопку і здійснити автономну last mile delivery (доставку на останній милі) існує прямо зараз.
Добре, а якщо говорити про оптимізацію та покращення датасетів — скільки часу займає цей процес? Яку технологічну мету ви ставите перед командою?
Данило Цьвок: Усе залежить від складності конкретної задачі, яку ви ставите перед системою. Це може зайняти одну добу, а може — декілька днів. Якщо у вас уже є готовий, якісний датасет, який чудово описує певний об’єкт за визначених умов, то за наявності необхідних обчислювальних потужностей оптимізація моделі — це питання одного-двох днів. Це недовгий процес. Головне — це тріада: наявність даних, наявність комп’ютерних потужностей і кваліфікована робоча сила, здатна це реалізувати.
До речі, про кадри. Чи вистачає Україні цієї кваліфікованої робочої сили на сьогодні?
Данило Цьвок: Як завжди — ні. На сьогоднішній день на полі бою виникає така колосальна кількість завдань, що людей завжди буде не вистачати.
Чи є в нас фахівці з необхідними інтелектуальними спроможностями? Так, безперечно. Питання в тому, що нам потрібно готувати ще більше і більше таких людей. Кількість задач на фронті перевищує кількість спеціалістів, які могли б їх максимально швидко закривати. Звичайно, у нас є чіткі пріоритети, і ми покриваємо найбільш критичні напрямки, але дефіцит кадрів відчувається завжди.
Пріоритети центру «А1» та опір армійської системиКінцева мета всіх цих завдань одна — перемогти. Ви вже два з половиною місяці займаєте посаду керівника Defense AI Center «A1». Які головні напрямки роботи ви визначили для себе за цей час?
Данило Цьвок: Загалом наша глобальна мета — це комплексна трансформація ЗСУ в AI-армію. Мова йде про армію, яка приймає рішення, базуючись виключно на даних, використовуючи передові інструменти штучного інтелекту. Це передбачає масове впровадження засобів ураження, які мають інтелектуальну складову. Такий підхід дозволяє нищити ворога більш ефективно, точно і, що найважливіше, масово.
Армія за своєю природою — це дуже консервативний і подекуди неповороткий механізм. Наскільки сильно ви стикаєтеся із супротивом у своїй роботі від кадрів старого гарту, які звикли до зовсім інших технологій та іншої війни?
Данило Цьвок: Я би сформулював це питання трохи інакше.
Ми у центрі «А1» ухвалили стратегічне рішення: максимально працювати з тією частиною армії та з тими конкретними підрозділами, які вже є високоефективними та готовими прямо зараз пілотувати й впроваджувати інноваційні рішення.
Саме вони стають живим прикладом трансформації для всіх інших. Їхній досвід доводить: ШІ на полі бою дає змогу успішно проводити операції та, в першу чергу, зберігати життя наших військових. Тому ми комунікуємо з найбільш інноваційними та спроможними підрозділами — і поверьте, в Україні їх уже чимало.
Кому належить ШІ: питання інтелектуальної власності в копродукції з НАТОЗараз наші західні партнери (зокрема Німеччина та Норвегія) виділяють значні кошти на виробництво спільних українських дронів. Хто в такому випадку володіє інтелектуальними правами на ШІ-рішення?
Данило Цьвок: Я не уповноважений коментувати юридичні деталі виробничих контрактів, оскільки не є профільним фахівцем із виробництва. Проте загальний концепт нашої держави дуже чіткий: якщо ми говоримо про штучний інтелект, про моделі, які створюються на базі України, з залученням наших фахівців та з використанням наших унікальних бойових даних — у будь-якому випадку володільцем цих інтелектуальних продуктів має бути виключно держава Україна.
Тобто головне завдання вашого центру — створити замкнену платформу для датасетів, щоб усе, що відбувається на фронті, миттєво реалізувалося в коді? Чи збираєтеся ви створювати якусь нову суперплатформу, окрім системи DELTA?
Данило Цьвок: На сьогоднішній день DELTA — це провідна, базова державна платформа, яка володіє найбільшою кількістю даних. Саме в її межах ми активно співпрацюємо та реалізуємо певні спільні ініціативи.
Щодо створення чогось «більш потужного» з урахуванням усіх можливостей ШІ, скажу так: наша кінцева мета — в межах існуючих потужностей та наявних даних створити рішення, яке дозволить з максимальною швидкістю і точністю вбивати росіян. Як саме ми це робимо, на базі чого і з якими інструментами — я поки що розповідати не буду. Давайте ми спочатку це реалізуємо, воно покаже результат на полі бою, а вже потім ми детально про все звітуватимемо.
Кібербезпека датасетів: як захистити ШІ від інвазії фейківВи наголосили на критичній важливості датасетів. Але з точки зору кібербезпеки це створює величезну вразливість. Якщо ворог здійснить кіберінвазію і внесе фейкові дані в бойовий датасет, рухне абсолютно все. Що робиться для захисту екосистеми?
Данило Цьвок: Безумовно, якщо відбудеться масштабна кібератака — це величезна загроза для будь-якої системи, незалежно від того, чи використовує вона технології штучного інтелекту, чи ні. ШІ — це таке саме програмне забезпечення, яке міститься в певному закритому контурі. Так, тут можуть бути свої специфічні методології нанесення шкоди чи створення технологічних ризиків, але глобально — це питання загальної кібербезпеки всієї оборонної екосистеми. Цим контуром і його захистом професійно займаються наші профільні кіберфахівці.
