Європейський Союз планує зменшити залежність від американських технологій у сфері ШІ, мікрочипів, хмарних сервісів і дата-центрів
Європейська Комісія фіналізує пакет заходів для посилення «технологічного суверенітету» через побоювання, що надмірна залежність від іноземних розробників створює стратегічні ризики на фоні нестабільних торговельних відносин із Вашингтоном, повідомляєPolitico.
«У міру поглиблення геополітичної фрагментації та все частішого використання ланцюгів постачання як зброї, технологічна залежність перетворюється на стратегічний тягар», — попереджає керівництво ЄС у проєкті стратегії, що є в розпорядженні видання.
Водночас у документі вказується, що реалізація ініціатив залежатиме від залучення приватного капіталу та коштів бюджету ЄС, які наразі ще не забезпечені. Також стало відомо про відкладення запровадження етикетки сталості для дата-центрів через внутрішню дискусію щодо ролі ядерної енергетики.
Для подолання технологічної залежності Брюссель запропонував чотири ключові механізми, спрямовані на зміцнення позицій європейського бізнесу.
Читайте також:
Марафон замість спринту. Чому Японія виграє від «пізнього старту» у впровадженні ШІ 1. Стрес-тестування публічних хмар
Країни ЄС зобов’яжуть державні органи провести аудит залежності від іноземних хмарних технологій. Вони перевірятимуть цифрові сервіси на відповідність критеріям європейського суверенітету. Це підвищить стійкість урядів до сценарію примусового вимкнення («kill switch»), оскільки це головне побоювання щодо домінування американських ІТ-гігантів.
Брюссель надасть урядам інструменти для виявлення вразливостей та закупівлі безпечніших альтернатив. Це може обмежити доступ компаній зі США до чутливих державних закупівель. Водночас остаточне рішення щодо змін залишається за національними урядами.
«Зміцнення технологічної бази Європи та незалежності в ключових цифрових ланцюгах постачання створює стратегічні противаги. Це підвищує здатність Європи залишатися відкритою для світу і не ставить під загрозу її інтереси та цінності» — наголошується в проєкті стратегії.
2. Стимулювання попиту на мікрочипи
Брюссель планує нові масштабні проєкти з виробництва мікрочипів.
Він пропонує оновити закон про чипи. Проєкти отримають легший доступ до державної підтримки, швидше оформлення дозволів та пріоритетний доступ до пілотних виробничих ліній.
Цей закон доповнить оригінальний Акт про чипи, який ухвалили у 2023 році. Тепер акцент зміститься на масштабування промислових потужностей, підготовку до криз і стимулювання попиту. Експерти попереджають, що будівництво нових заводів без гарантованого попиту є економічно недоцільним.
«Нещодавній дефіцит напівпровідників демонструє, як перебої в поставках відчутно впливають на життя європейців. Це зачіпає виробництво автомобілів, медичного обладнання, енергетичної інфраструктури та споживчих товарів по всьому Союзу», — зазначає Єврокомісія.
3. Ставка на технології з відкритим кодом
Брюссель планує послабити домінування США через розвиток технологій з відкритим кодом. Доступ до програмного коду дозволить європейським компаніям та урядам краще контролювати дані, змінювати постачальників послуг та уникати залежності від одного виробника.
Єврокомісія підтримуватиме ключові європейські компанії та стимулюватиме співпрацю між країнами.
Брюссель також створить новий «інструмент обслуговування». Він забезпечить технічну підтримку місцевих розробок, оскільки зараз це одна з головних проблем для розробників відкритого ПЗ.
«Ця екосистема є ключовою для підвищення конкурентоспроможності Європи. Вона прискорює інновації, знижує витрати, зменшує залежність від іноземних постачальників та допомагає місцевим компаніям, науковцям і урядам створювати безпечні та адаптовані цифрові рішення», — зазначає проєкт стратегії.
Документ підкреслює, що зараз ЄС витрачає €264 мільярди на рік переважно на закриті розробки зі США.
4. Залучення приватних коштів
Збільшення цифрових можливостей ЄС матиме свою ціну. За оцінками Еврокомісії, ЄС до 2036 року потрібно близько €200 млрд для розширення потужностей дата-центрів блоку. Ще €2 млрд потрібні для досліджень та інновацій у цій сфері, а ще €20 млрд державних і приватних коштів знадобляться для реалізації планів щодо цифровізації та ШІ в енергетиці.
Брюссель здебільшого розраховує на приватних інвесторів, а також на пропозиції зробити цифрову інфраструктуру Європи більш привабливим місцем для вкладення грошей.
«Європейська Комісія розробить ініціативу з просування на рівні ЄС, спрямовану на спрощений доступ до інформації щодо інвестиційних потреб і готовності, яка буде доступною для інвесторів як із ЄС, так і з третіх країн», — йдеться у проєкті стратегії, де також згадуються «регіони передового досвіду в напівпровідниках» і «зони прискорення дата-центрів», які будуть запроваджені законодавчою пропозицією.
Читайте також:
Повторення 1939-го? ЄС зараз не в змозі стати самостійним геополітичним гравцем — колумніст Bloomberg Згідно зі звітом BloombergNEF, глобальний перехід до чистих технологій та електрифікації стимулює стрімке зростання попиту на накопичувачі енергії. Очікується, що до 2050 року потужність акумуляторних сховищ збільшиться в 17 разів і досягне позначки 3,8 ТВт. Ця трансформація стане критично важливою для забезпечення гнучкості енергосистем на тлі розширення дата-центрів та поширення електромобілів. Розвиток низьковуглецевих рішень дозволить країнам суттєво зменшити залежність від імпорту викопного палива та зміцнити стратегічну енергетичну безпеку.
