Цього року компанія Mastercard відзначає 30‑річчя роботи на українському ринку. За цей час платіжний ринок країни кардинально змінився: від домінування готівки та перших карткових операцій до оплат смартфоном, smart city рішень, розвитку e-commerce та комплексних фінтех-рішень національного рівня. Під час зустрічі в київському офісі компанії ми поговорили з генеральною директоркою Mastercard в Україні та Молдові Інгою Андреєвою про те, як змінювалися платіжні звички українців, які фінансові технології стали відповіддю на виклики повномасштабної війни та яким може бути наступний етап розвитку цифрових платежів в Україні та світі.
Фото: Инга Андреева, генеральный директор Mastercard в Украине и Молдове
— За 30 років українці пройшли шлях від готівкових до цифрових оплат. Що нас очікує далі з погляду нових платіжних рішень?
— Якщо згадати, що було 30 років тому, то картка використовувалася переважно для зняття готівки в банкоматах. Сьогодні ж, згідно зі статистикою НБУ, 9 із 10 транзакцій з картками — це безготівкові операції. Ми як країна зробили справжній цифровий стрибок.
За даними Світового банку, 88% дорослого населення України вже мають банківські рахунки, тоді як, наприклад, у 2011 році цей показник був удвічі меншим.
Сьогодні ж — це вже ера цифрових платежів. Наведу лише одну цифру: 66% оплат картками Mastercard у фізичних торгових точках в Україні здійснюються смартфоном або іншими гаджетами з NFC. За кількістю таких NFC-транзакцій Україна стабільно перебуває серед світових лідерів поряд із США, Великою Британією, Австралією та іншими країнами. Більш того, за даними нашого дослідження MasterIndex, 41% українців уже користується цифровою карткою, навіть не замовляючи її фізичний аналог.
Що далі? Наступний етап — еволюція цифрових гаманців. Кожна третя активна картка в країні вже токенізована, згідно з НБУ. Згодом цифровий гаманець стане надійною універсальною платформою, де зберігатимуться не лише платіжні інструменти чи картки лояльності, а й наші документи — ID, посвідчення водія тощо.
Наступний великий тренд — це agentic payments. Уявіть, що ваш ШІ-агент за вашою згодою обирає товар, оформлює й оплачує покупку та організовує доставку.
І ще один потужний напрям — відкритий банкінг (open banking) та вбудовані фінанси, коли фінансова послуга з’являється саме там і тоді, де вона потрібна. Наприклад, ви купуєте квитки на потяг, відразу оформлюєте страховку й отримуєте пропозицію розрахуватися за все це частинами.
Але якщо виділити головний тренд, який простежується впродовж усіх цих 30 років діяльності Mastercard в Україні, — це відкритість українців до інновацій. І вона базується на довірі до фінансової системи.
— Як ці тренди змінять правила гри для українських банків? Чи готові вони до таких трансформацій?
— Це не стільки виклик, скільки нові можливості. Наприклад, відкритий банкінг і вбудовані платежі дадуть змогу всім учасникам відкрити нові можливості у наданні послуг. Зміниться сама архітектура фінансової екосистеми. Фінансова послуга, окрім банківського застосунку, з’явиться там, де клієнт уже перебуває, і потреба в ній є органічною. Скажімо, у платформі для бізнесу, у сервісі доставки, у транспортному застосунку. Безумовно, тут важлива швидкість, з якою учасники ринку будуть готові впроваджувати ці інновації на перетині індустрій.
— Якщо говорити про історію Mastercard — що принципово змінилося у бізнесі компанії за ці три десятиліття?
— Почну з того, що залишається незмінним, — наша роль та місія. Ми перебуваємо всередині комерції та поєднуємо державні інституції, фінансові установи, фінтехи, торгових партнерів і споживачів. Звісно, за ці 30 років сам платіжний ринок і екосистема зазнали фундаментальних змін, і ці трансформації продовжуються. Якщо 30 років тому компанія зосереджувалася насамперед на розвитку карткових продуктів та платіжної інфраструктури, то сьогодні в нашій діяльності ми виходимо далеко за межі цих напрямів.
Крім карткових продуктів ми розробляємо нові типи платіжних інструментів, цифрові сервіси для онлайн-комерції, грошових переказів, рішення для малого та середнього бізнесу. Також багато працюємо над кібербезпекою та стійкістю платіжної інфраструктури.
Крім того, одним із ключових напрямів роботи компанії є консалтинг, адже сьогодні ринок очікує не просто експертизи, а швидкого створення практичної цінності для бізнесу. Він включає не тільки платежі, а й такі практики,
як відкритий банкінг, відкриті дані, штучний інтелект.
— Чи зміниться роль класичних карткових систем із впровадженням open banking в Україні? Як ви готуєтеся до конкуренції з account-to-account (A2A) платежами?
— Я б не називала це конкуренцією. Це природний наступний етап розвитку ринку. Фактично ми говоримо про те, що середовище, де сьогодні здійснюються оплати, стає дедалі більш мультиканальним і поєднаним. Карткові розрахунки та грошові перекази, перекази між рахунками, цифрові гаманці та новітні платіжні сервіси — це палітра платіжних рішень, які й надалі стрімко розвиватимуться з приходом open banking.
Незалежно від того, яким інструментом і через який канал здійснюється платіж, важливою залишається потреба в безпеці та стандартах захисту кожної транзакції.
Тож ми інвестуємо в розробку рішень для account-to-account платежів, наприклад, Mastercard A2A Protect. Це рішення посилює захист транзакцій — грошових переказів та платежів, запобігаючи шахрайству.
Для користувача в платіжних рішеннях важлива зручність оплат, а для бізнесу — можливість швидко підключати різноманітні рішення для приймання платежів.
І саме для цього ми розвиваємо такі платформи, як Mastercard Gateway. Бізнесу достатньо підключитися до платформи, щоб отримати все необхідне: від оплати на сайті чи у застосунку до технології Mastercard Tap on Phone (коли смартфон працює як POS-термінал) або рішення Click to Pay для зручного e-commerce без ручного введення реквізитів. Платформа вже інтегрована з нашими партнерами в Україні.
Фото: Инга Андреева, генеральный директор Mastercard в Украине и Молдове
— Україна рухається до єдиного європейського платіжного простору (SEPA). Які бар'єри для безшовних транскордонних переказів між Україною та ЄС сьогодні є найкритичнішими?
— Це частина ширшого євроінтеграційного процесу, і він відкриває нові можливості для бізнесу та споживачів. Ми зі свого боку максимально підтримуємо розширення функціоналу безготівкових платежів, у тому числі транскордонних, це надає і споживачам, і підприємцям розширений функціонал та додаткову зручність в управлінні своїми коштами. Але важливим аспектом у цьому питанні залишається подальша валютна лібералізація.
— Підприємців називають рушієм економіки,
але вони нині переживають складні часи. Чи є тренд переходу МСБ назад у готівку?
— Ми бачимо протилежний тренд. Наше щорічне дослідження Mastercard SME Index показує, що для 72% підприємців саме безготівкові розрахунки формують більшу частину доходу.
Чому це важливо? Безготівка — це ключ до масштабування. До виходу на експорт. До кредитування через прозору фінансову історію. До участі в державних програмах. Це відчинення дверей до можливостей.
Ми підтримуємо МСБ комплексно: розробляємо спеціальні карткові продукти та цифрові сервіси; виступаємо партнером Мінцифри у розвитку сервісу «е-Підприємець», який дає змогу онлайн не лише зареєструвати бізнес, а й отримати повний пакет фінансових послуг; активно просуваємо технологію приймання безконтактних платежів через смартфон. І, звісно, разом із партнерами запускаємо грантово-менторські програми, участь у яких взяли загалом уже понад 5 тисяч українських підприємців.
— Окрім МСБ, якщо говорити ширше, у які напрями цифровізації в Україні ви інвестуєте сьогодні? Де ви бачите свою роль у загальному державному курсі на цифровізацію?
— У листопаді 2025 року ми підписали Меморандум про цифрове партнерство з Урядом. Серед ключових напрямів співпраці — цифровізація бізнесу, розвиток цифрових інструментів для державних виплат, кібербезпека, розвиток GovTech та фінтеху.
Багато що вже реалізовано. Ми виступаємо технологічним партнером Міністерства економіки в реалізації програми «Національний кешбек». Це справді унікальна програма і масштабна фінтех-платформа, до якої залучено 15 банків, майже 40 тисяч торгових точок та мільйони користувачів.
Також нещодавно разом з міністерством запустили пілотний проєкт «єЧек», де ми є технологічним та операційним партнером. Для покупця це зручний цифровий доступ до чека у банківському застосунку без ризику його втратити. Для бізнесу — менше витрат на папір і касове обслуговування. Для держави — прозорість транзакцій і спосіб підвищення фіскальної дисципліни.
З міністерствами та банками-партнерами ми активно розвиваємо Дія.Картку — сучасний цифровий інструмент для отримання державних виплат, він дає змогу мільйонам українців отримувати допомогу зручно і безпечно.
З Мінцифрою ми також системно співпрацюємо у розвитку Дія.Бізнес. З Національним банком посилили співпрацю у напрямі кіберстійкості фінансового сектору. З Мінкультом — робимо зручнішою інфраструктуру культурного сектору, а з Мінрозвитку розвиваємо цифровізацію транспортної галузі та безготівкові сервіси для пасажирів.
За останні роки ми вийшли на новий рівень співпраці з державою в різних напрямах, де спільно бачимо цінність інтеграції безготівкових рішень та цифрових сервісів — корисних і для споживачів, і для держави, підтримуючи курс країни на розвиток цифрової економіки.
— Колись поворотним моментом став запуск безконтактної оплати в київському метро, згодом — застосунок Укрзалізниці. Де ще очікувати цифровізації?
— Безконтактна технологія оплати в київському метро є справді унікальним проєктом, який стартував у 2015 році й розпочав нову еру smart city рішень в Україні. Тоді Київ став п’ятим містом у світі, де оплатити проїзд можна було банківською карткою прямо на турнікеті. Сьогодні це вже сотні мільйонів поїздок, оплачених безконтактно. Після проєкту в метро ми реалізували ще понад 40 smart city проєктів по всій Україні у міській інфраструктурі — у транспорті,
місцях дозвілля та відпочинку.
В еволюції smart city рішень останніх років поворотним став також запуск у 2022 році мобільного застосунку спільно з Укрзалізницею. Цей запуск набув справді критичного значення у воєнний час, коли залізниця стала ключовою транспортною артерією країни. Сьогодні застосунок має понад 6 мільйонів користувачів і понад 55 мільйонів проданих квитків, — це неймовірний результат. Ми також постійно працюємо над тим, аби подорожі були зручнішими. Зовсім нещодавно на київському вокзалі ми відкрили лаунж, де можна відпочити й комфортно дочекатися свого потягу.
Ми й надалі активно працюємо над цифровізацією пасажирських перевезень, зокрема, зараз спільно з Мінрозвитку працюємо над рішеннями для автобусних перевезень.
— Сьогодні фінансові послуги та картки вже пропонують або планують запускати компанії з e-commerce, логістики, телекому — Rozetka, NovaPay, Київстар. Як ви оцінюєте цей тренд?
— Фінансова екосистема справді вийшла за межі традиційного банкінгу. Вона охоплює ритейлерів, телеком-операторів, провайдерів платіжних послуг, логістичні компанії та державні інституції — і ми активно працюємо у кожному з цих сегментів.
Наша спільна картка з Rozetka, яка інтегрована в мобільний застосунок маркетплейсу і дає додаткові переваги клієнтам, уже перетнула оборот транзакцій у 1 мільярд гривень. Ми першими запустили платіжні картки з NovaPay. А з Київстаром протестували роботу POS-терміналів через технологію Starlink Direct to Cell. Тестування підтвердило, що технологія може успішно працювати у мережі платіжних терміналів і таким чином забезпечувати стійкість та доступність фінансової інфраструктури навіть там, де наземні мережі недоступні або пошкоджені, наприклад, у віддалених регіонах та під час надзвичайних ситуацій. Для країни, яка п’ятий рік живе з регулярними відключеннями та ракетними ударами по інфраструктурі, — це не просто технологічний експеримент, а практична відповідь на реальну щоденну потребу.
— Чи побачили ви потребу в нових сервісах через війну? Які актуальні запити сьогодні?
— Сьогодні Україна є одним зі світових центрів експертизи у сфері технологій, зокрема й платіжних сервісів. Кожного разу на всіх міжнародних подіях я не втомлююсь повторювати, що Україна є унікальним прикладом поєднання стійкості та інновацій у часи кризи.
Моментом моєї особистої гордості є те, що фінансова екосистема вистояла, і оплати не зупинялися ні на день. Такі сервіси, як, наприклад, автоматичне продовження терміну дії картки чи відправка карток за кордон є відповіддю на ті реальні потреби, які є в українців, де б вони не перебували фізично.
Деякі сервіси, які органічно розвивалися до повномасштабного вторгнення, отримали своє «друге дихання». Яскравий приклад — послуга «Готівка на касі». У час війни цей сервіс допоміг мільйонам українців мати доступ до своїх коштів навіть тоді, коли можливості банкоматів були обмеженими. Сервіс дає змогу знімати готівку прямо на касі магазину під час покупки. У пікові періоди (початок війни та блекаути) обсяг зняття готівки у такий спосіб становив 20% від загального обсягу.
Зараз ми також бачимо популярність дзеркальної послуги — поповнення картки готівкою на касі магазину. Торгова точка фактично стає точкою отримання фінансових послуг.
— Mastercard системно входить до списків найбільших корпоративних донаторів від NV. Які з програм сьогодні у вашому пріоритеті?
— Соціальні проєкти завжди були частиною роботи Mastercard.
З початком повномасштабного вторгнення цей напрям набув для нас ще більшого масштабу та значення. Перший великий напрям — розвиток інклюзивних проєктів та співпраця з центром Superhumans. Ми були одним із перших партнерів центру, підтримали старт нової ери протезування в Україні — встановили перші сучасні біонічні протези для наших захисників. Сьогодні ця співпраця продовжується — у напрямах протезування та реконструктивної хірургії обличчя.
Другий важливий фокус — ментальне здоров’я. Сильна економіка неможлива без людей, які мають ресурс працювати, створювати, розвивати бізнес і будувати майбутнє. П’ятий рік війни — це колосальне емоційне навантаження для кожного з нас, тому підтримка ментального здоров’я є важливою складовою стійкості країни. Саме з цією думкою торік ми створили інтерактивну виставку «Третє дихання», присвячену емоціям та психологічній стійкості. Її відвідали понад 110 тисяч людей, а більша частина її елементів продовжують працювати в реабілітаційних центрах та лікарнях.
— Серед головних викликів воєнного часу є кіберстійкість, адже рівень кіберзагроз зріс на порядок.
Як ви захищаєте платіжну інфраструктуру та чи використовуєте ШІ?
— Україна сьогодні перебуває в епіцентрі кіберзагроз, і кібербезпека для нас є одним зі стратегічних пріоритетів. З 2018 року Mastercard інвестувала понад $10 мільярдів у кібербезпеку. Ми щороку аналізуємо понад 150 мільярдів транзакцій, використовуючи штучний інтелект, машинне навчання та мережеву аналітику для виявлення шахрайства й атак у реальному часі.
Наш підхід багаторівневий: ми оцінюємо ризики кожної транзакції, аналізуємо аномалії в глобальній мережі та допомагаємо партнерам виявляти потенційні вразливості. Наприклад, рішення RiskRecon дає змогу оцінювати кіберризики партнерських платформ і ланцюгів постачання.
Водночас дуже важливим є принцип колективного захисту: якщо система бачить новий тип атаки в одній країні, захист швидко посилюється для всієї мережі Mastercard у понад 200 країнах.
Нещодавно ми також запустили Mastercard Threat Intelligence — платформу, яка допомагає фінансовим установам виявляти кіберзагрози ще до того, як вони перетворяться на шахрайство. Платформа поєднує аналітику глобальної мережі Mastercard із даними про кіберзагрози,
зокрема завдяки технологіям Recorded Future — компанії з розвідки загроз та аналітики кібербезпеки, яку Mastercard придбала у 2024 році.
І окремо ми багато працюємо з банками та НБУ над протидією соціальній інженерії та фінансовою грамотністю, тому що сьогодні важливо захищати не лише інфраструктуру, а й самих людей.
— Ваше лідерство також пройшло перевірку війною. Що сьогодні мотивує компанію та вас особисто?
— Для мене лідерство сьогодні — це насамперед про створення середовища, де можна розкрити свій потенціал, бачити сенс у своїй роботі та відчувати співпричетність до великої місії.
І місія тут — це не просто слова. Mastercard в Україні є важливою частиною фінансової інфраструктури, від надійності якої щодня залежать мільйони людей. Щодня українці оплачують покупки чи проїзд у транспорті, підтримують рідних переказами, донатять, ведуть бізнес. Наше завдання — зробити, щоб усе це працювало безперебійно, безпечно і зручно.
Коли команда розуміє реальний вплив своєї роботи на життя людей, з’являється глибша мотивація, відповідальність і бажання рухатися вперед. Думаю, що саме на такому відчутті сенсу, довіри та спільної відповідальності й будується сильна мотивована команда.
