Технології

Деструктори стерні: ефективність у системі захисту сільськогосподарських культур

12 чер•AgroReview

В аграрному виробництві після жнив залишається значна кількість пожнивних решток, кількість яких може досягати 10–14 т/га. Частину соломи використовують для тваринництва, біогазових установок чи виготовлення паливних брикетів, але основна маса залишається у полі, впливаючи на родючість ґрунту і майбутні врожаї.

Вплив пожнивних решток на ґрунт і врожайністьОрганічна маса, поступово розкладаючись, збагачує ґрунт поживними речовинами, однак неправильна організація польових робіт може спричинити дефіцит вологи для наступних культур: рештки швидко вбирають воду, ускладнюють проростання, а нерівномірний розподіл поживних елементів призводить до строкатих сходів. Деякі господарства досі спалюють солому, що шкодить ґрунтовій мікрофлорі та підвищує ризик неконтрольованих пожеж.

У сучасних технологіях мінімального або нульового обробітку (No-till) пожнивна маса залишається на поверхні, впливаючи як позитивно (зменшення перегріву ґрунту, збереження вологи), так і негативно (перешкоди для дії гербіцидів, ризик переущільнення верхнього шару ґрунту, погіршення аерації та проникнення води).

Біологічні деструктори як компонент системи захистуРозкладання пожнивних решток – складний біологічний процес, що забезпечує ґрунт гуміновими та фульвокислотами, а також мінеральними елементами (C, N, P, K, Si та іншими мікроелементами). Проте одночасно утворюються й фітотоксичні сполуки, здатні пригнічувати розвиток культурних рослин.

Мікроорганізми, що розкладають рештки, не завжди є корисними. Часто патогени також використовують органічну масу для розмноження, перетворюючи її на джерело інфекцій. Спалювання вирішує цю проблему лише частково, завдаючи екологічної шкоди, тому все більше господарств переходять до використання мікробних препаратів-деструкторів з антагоністичними властивостями.

Ефективність таких препаратів базується на дії різних типів мікроорганізмів:

  • Синергізм – взаємовигідна співпраця;
  • Симбіоз – спільне розкладання складних органічних сполук;
  • Антагонізм – пригнічення та знищення патогенних видів.
Використання препаратів із комплексом корисних мікроорганізмів дає змогу обмежити розвиток патогенів, пришвидшити розкладання решток та стимулювати ріст культурних рослин.

Такий підхід формує нову стратегію захисту агрокультур, але для ефективного результату потрібна адаптація до конкретних умов господарства.

На запит українських аграріїв була розроблена формула препарату Бактолайв Актив Соіл, до складу якого входять Bacillus megaterium, Bacillus amyloliquefaciens, Bacillus subtilis (титр 1,25•108 КУО/мл), сульфат магнію, натуральний дисахарид та мікронізований кальцит.

«Лабораторні дослідження добре показують, що ці три види Bacillus відрізняються за своїм біологічним профілем. Слід пам’ятати: основна мета продукту – активація мікробіологічної активності ґрунту, що поєднує розчинення поживних речовин (фосфатів і мікроелементів), мінералізацію органічної речовини з утворенням доступних для рослин форм (переважно азоту), а також покращення фітосанітарного стану ґрунту (антагоністична дія проти ґрунтових патогенів). Тому не очікувалося, що всі види Bacillus у продукті проявлятимуть широкий антагоністичний ефект проти патогенів. Навпаки, різноспрямована дія робить Бактолайв Актив Соіл багатофункціональним продуктом». Дослідження,

проведені спільно з науково-дослідним центром компанії «Кернел», підтвердили високу життєздатність та антагоністичну активність біоагентів препарату щодо широкого спектра фітопатогенних грибів, зокрема Sclerotinia sclerotiorum, Verticillium lateritium, Macrophomina phaseolina, Fusarium boothii і Fusarium sp. Виявлені у препараті ізоляти бактерій показали різну ефективність у пригніченні патогенів, серед яких ізолят 1 мав найвищу активність, утворюючи чіткі зони інгібування росту грибів.

Результати лабораторних випробувань вказують на перспективність використання Бактолайв Актив Соіл для деструкції пожнивних решток, обмеження розвитку збудників та стимуляції росту культурних рослин. Далі плануються польові дослідження, що дозволять оцінити потенціал препарату безпосередньо в аграрних умовах.

Практична схема застосування деструктораКоманда «Хімагро М» пропонує структуру використання препарату Бактолайв Актив Соіл для інтегрованого захисту:

  1. Деструкція стерні: застосування 0,5–1 кг/га для зменшення чисельності патогенів (можливе поєднання з гліфосатами).
  2. Стимуляція кореневої системи: внесення з рідкими добривами або методом фертигації, окрім КАС, у нормі 0,5–1 кг/га.
  3. Обробка насіння: розчинення у воді без антисептиків та додавання до бакової суміші для протруєння. Препарат сумісний із низкою засобів захисту, оброблене насіння може зберігатися до 60 днів.
  4. Внесення з фунгіцидами: додавання у бакові суміші як біофунгіцид і джерело мезоелементів (Ca, Mg).
Обробки варто проводити цілеспрямовано,

орієнтуючись на профілактику, що дозволяє знизити економічні втрати та мінімізувати використання хімічних засобів захисту.

Важливо зазначити, що Бактолайв Актив Соіл та подібні біологічні препарати не підпадають під обмеження, які набувають чинності в країнах ЄС щодо хімічних ЗЗР. Європейська агрополітика спрямована на скорочення хімізації, стимулюючи інтеграцію біологічних продуктів, які не залишають токсичних залишків і позитивно впливають на ґрунтову екосистему. Таким чином, деструктори стерні стають не лише актуальним, а й стратегічно важливим інструментом для адаптації українського агровиробництва до сучасних екологічних і європейських стандартів.

Незважаючи на складні економічні умови, агросектор України впроваджує інноваційні рішення, що дозволяє зберігати родючість ґрунтів і підвищувати врожайність у відповідності до найкращих світових практик.

Культура, Дія, Джерело, Широкий

Читайте ще