Фінансові шахраї в Україні дедалі рідше діють навмання та все частіше використовують персоналізовані сценарії, адаптовані під конкретну людину. Зловмисники аналізують активність громадян у соцмережах, покупки в інтернеті, користування банківськими сервісами та навіть оголошення на маркетплейсах. Про це повідомила заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ Анна Довгальська.
За її словами, сучасне шахрайство ґрунтується не лише на технічних засобах, а й на психологічному впливі на потенційну жертву.«Більшість шахрайських схем сьогодні базуються на вправній маніпуляції свідомістю. Через стрес, поспіх або обіцянки вигоди зловмисники блокують критичне мислення людини, змушуючи її самостійно передавати конфіденційні дані чи переказувати кошти», — зазначила банкірка.
Водночас статистика свідчить, що фінансові втрати українців від карткового шахрайства зростають. За даними Національного банку України, у 2025 році кількість незаконних операцій із платіжними картками скоротилася на 5% — до 256 тисяч випадків. Однак загальна сума збитків збільшилася на 24% і сягнула 1,4 млрд гривень.
Крім того, середній розмір однієї незаконної операції зріс на 30% — із 4,2 тис. грн у 2024 році до 5,5 тис. грн у 2025-му.«Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Шахрайство стає дорожчим для потерпілих, адже злочинці ретельніше готуються до атак і підбирають найбільш вразливий момент для психологічного тиску», — пояснила Анна Довгальська.
За словами експертки, у першому півріччі 2026 року особливої популярності набули повідомлення про нібито блокування банківських карток, підозрілі операції, нові соціальні виплати чи необхідність терміново перевірити персональні дані. Такі повідомлення нерідко містять посилання на підроблені сайти, що імітують сторінки банків, державних установ, служб доставки або маркетплейсів.
Серед найпоширеніших схем також залишаються дзвінки від псевдоспівробітників банку, які повідомляють про загрозу втрати коштів і пропонують перевести гроші на так званий «безпечний рахунок». Не менш небезпечними є фішингові атаки, фальшиві повідомлення про виплати та компенсації, прохання про термінову фінансову допомогу від зламаних акаунтів знайомих у месенджерах.
Окрему увагу фахівці радять приділяти безпеці фінансового номера телефону. Схема SIM-swap, що передбачає перевипуск або перехоплення SIM-картки, може дати шахраям доступ до мобільного банкінгу та інших важливих сервісів.
У банку наголошують: жодна фінансова установа не запитує у клієнтів PIN-коди, CVV-коди, паролі до інтернет-банкінгу чи одноразові SMS-коди підтвердження.«Фінансова безпека починається не лише з технологій, а й з поведінки клієнта. Уважність, спокій та перевірка інформації через офіційні канали залишаються найпростішими й водночас найефективнішими способами захисту», — підсумувала Анна Довгальська.
